Конотоп над Єзучем

Похiд Баторiя на Лiвонiю ще бiльше спустошив землi на берегах з морськими пристанями. Знову пiд Польшу пiдпадають Псков i Полоцьк.

Баторiй зiбрав вiйсько до 15 тисяч воiнiв i пiшов на Московське царство, зайняв Полоцьк. Московський царь Іван ІV зiбрав вiйсько у 30 тисяч чоловiк i дав наказ усiм городам формувати гарнiзон

Армiя Баторiя органiзована та пiдготовлена по европейським уставам, являла велику загрозу старiй московськiй армii.

ІІ

ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

На початку ХІV столiття на пiвночi утворилось Литовське князiвство.

Литовцi не слов’янського кореня. Литовський князь Гедимин, розширюючи своi землi, завоював Бiлу Русь i Червону Русь, пiдiйшов до Киева. Та рештки удiльних князiв Киiвськоi Руси вийшли iз вiйськом йому назустрiч.

У 1320 роцi на рiчцi Ірпень вiдбулася битва. Багаточисельне вiйсько Гедимина перемогло невеликий загiн князiв, зайняло Киiв. Син великого литовського князя, Ольгерд, рушив на татар.

У 1360 роцi вiдбулася битва на «Синiх водах». Литовське вiйсько розбило трьох татарських ханiв, а рештки татар утекли у Дике поле.

Литовське князiвство доходило до берегiв Чорного моря. У 1360 роцi прилучено великий край на лiвому березi Днiпра – по рiчках Сула, Ворскла, Псьол. Також були прилученi Чернiгiвське i Новгород-Сiверське князiвства. Украiна перебувала пiд владою Литви.

Згодом один iз литовських князiв, Ягайло, одружився iз польською королевою Ядвiчою. У 1413 роцi вiдбулася злука двох держав. Польська шляхта переселялась на бiлоруськi i украiнськi землi, вводилась католицька релiгiя.

Брати Ягайла, удiльнi князi Витовт та Свидригайло, виступали проти прилучення украiнських земель до Польщi, боролись за самостiйнiсть Литви. Але королi Польщi: Владислав І, Владислав ІІ, Ян Казимир вели наполегливу полiтику закабалення Бiлорусii i Украiни. Уводилась католицька вiра, будувались костьоли, розширялись пiльги, привiлеi та права католикiв на Украiнi.

Литовськi пани зрiвнялись у правах iз шляхтою. На пiвденних землях з’явились великi землевласники: Острожськi, Заславськi, Вишневецькi, Збаражськi, Чарто-рийськi, Сангушки, Воронецькi, Рожинськi, Четвертинсь-кi та iншi.

Селяни, що жили на землях багатоi шляхти, потрапили у вiчну кабалу. Вони стали безземельними, не мали нiяких прав, а лише чисельнi повинностi. Поляки називали iх «хлопи».

Шляхта мала право суду i не допускала короля до своiх управ. З поляками переселились на украiнськi землi нiмцi, евреi, чехи.