Романи

Адже вони вiддали вам заiзд, чим майже примусили одружитися, i при цьому iм доводилося сподiватися лише на вашу неймовiрну працездатнiсть, про яку ще тодi нiхто не знав, та його бажання працювати, про вiдсутнiсть якого iм, мабуть, було вiдомо.

– А, ви про це, – втомлено промовила господиня. – Я розумiю, до чого ви ведете, але не маете рацii. Кламм не втручався у всi цi справи. Чому вiн мав би пiклуватися про мене? Чи, правильнiше: як мiг би вiн опiкуватися мною? Вiн нiчого бiльше про мене не знав. Те, що вiн не посилав по мене, було знаком, що вiн мене забув.

Якщо вiн не кличе, то цiлком забувае. Я не хотiла говорити про це в присутностi Фрiди. Але тут не лише забуття. Це бiльше. Бо з тим, кого забуваеш, можна ще раз познайомитися. Але не з Кламмом. Якщо вiн не кличе, це означае, що вiн забув не лише минуле, а й майбутне. Якщо я дуже постараюся, то зможу збагнути хiд ваших думок, якi виглядають беззмiстовними тут, хоча, мабуть, десь далеко, звiдки ви прийшли, вони й не позбавленi глузду. Можливо, ви дiйдете у своiх роздумах i до iнших дурниць. Наприклад, що Кламм спецiально дав менi Ганса за чоловiка, аби не виникало нiяких перешкод у разi, коли б йому захотiлося знову покликати мене до себе. Бiльшого глупства годi й вигадати. Покажiть менi когось, хто мiг би завадити, якби Кламм дав знати, що вiн мене кличе. Це повна нiсенiтниця, сам заплутаешся, коли починаеш бавитися в такi дурницi.

– Нi, ми не збираемося заплутуватися, – сказав К. – Я ще не зайшов у своiх припущеннях аж так далеко, як ви це менi приписуете, хоча, правду кажучи, напрямок був приблизно такий.

Наразi мене бiльше дивувало те, що рiдня так багато очiкувала вiд вашого одруження i що цi сподiвання справдилися, хоча й цiною вашого серця i вашого здоров’я. Думка про зв’язок цього з Кламмом з’являлася в мене також, але не так прямо, як ви це описали. Можливо, ви зробили це лише для того, щоб знову напасти на мене. Якщо вам це так приемно, – тiштеся! Моя думка була такою: насамперед Кламм був причиною вашого одруження. Якби не Кламм, ви не почувалися б нещасною i не сидiли б у садочку. Якби не Кламм, Ганс би вас там не побачив. Якби не ваш сум, несмiливий Ганс нiколи б не наважився заговорити з вами. Якби не Кламм, ви б iз Гансом нiколи не плакали разом. Якби не Кламм, старий i добросердий дядько-шинкар нiколи б не побачив вас iз Гансом разом. Якби не Кламм, ви нiколи б не стали такою байдужою до життя i не вийшли б замiж за Ганса.