Острів кохання

Бажання були такими далекими й нереальними…

Але невдовзi вона опинилася в обiймах Жульена у далекiй Азii! Напередоднi Нового року коханий нарештi надiслав довгоочiкуване запрошення. Увесь пакет документiв вже був давно зiбраний, тож Анна швидко подала всi папери на вiзу. Дива iй не обiцяли, бо процедура мала зайняти кiлька днiв. Анна не знаходила собi мiсця. Жульен теж нетерпляче кожного дня запитував кохану: чи готова вiза? Нарештi паспорт Анни – в ii руках, квиток у кишенi!

Останнiй квиток випав на 31 грудня, тож прилiтала Анна до Бiрми вже у Новому роцi.

Салат «олiв’е» i врочисту промову президента по телевiзору Анна з радiстю промiняла на новорiчнi сподiвання у лiтаку. Вона була готова вiдмовитися навiть вiд новоi роботи, аби ще хоча б раз опинитися в обiймах Жульена.

Валiзу зiбрала швидко, вибирала лише свiтлi кольори та довгi спiдницi. Не забула i про подарунок коханому – красиву бiлу сорочку. З холодного та заснiженого Киева жiнка прямувала у далеку Азiю… Що ii чекае?

Довгий перелiт Киiв—Амстердам—Бангкок тривав досить легко для неi.

Адже ii таки чекала приголомшлива краiна i вже такий рiдний Жульен… Киiвський годинник вiдрахував пiвнiч, проте Анна була вже так далеко. Пiд час пересадки вона отримала повiдомлення вiд Жульена з побажанням щасливоi дороги. Надiслала повiдомлення батькам, що з нею все добре. І за мить опинилася вже знову помiж хмар. Гарненькi стюардеси азiатських авiалiнiй вiтали пасажирiв на борту пластиковими келихами з шампанським. Попереду – одинадцять годин довгого перельоту. Анна почувалася пiднесено, у душi панувала незвичайна гармонiя…

Вiдлiтаючи далеко вiд дому, Анна хотiла залишити у Киевi не лише холодний вiтер та мороз, а й своi давнi вiдчуття. Чим далi вiддалявся лiтак, тим менше вона вiдчувала колишнi невдачi й негаразди. Крiзь сон бачила далекий схiд сонця, а ще – чула голос Жульена. Стюардеса дбайливо прикрила Анну м’яким пледом. А та солодко спала, схиливши голову. Їй снилася зустрiч iз Жульеном, його синi очi з вологим блиском, – вiн заглядав на самiсiньке дно ii душi.

За декiлька годин Анна прокинулася. Почали розносити снiданок. До омрiяного щастя лишалося все менше i менше миль. Анна почала трохи хвилюватися. Якою то буде iхня зустрiч iз Жульеном?

З Бангкока в Янгон вiдлiтала вже внутрiшнiми авiалiнiями на маленькому лiтаку. Пiсля довгого перельоту забiгла до дамськоi кiмнати, аби перевдягнутися у легкi бiлi шорти й сорочку.