Острів кохання

Вони пахли свiжiстю…

День поступово добiгав кiнця. Жульен розрахувався з робiтниками i вiдпустив iх до наступного ранку. Анна дочекалася нагоди, щоб завести розмову. Їй здалося, що робiтники працювали повiльно, тож вона намагалася всiляко натякнути на це Жульеновi. Але той лише знизував плечима. Вiн нiколи не пiдвищував голос.

На перший погляд бiрманцi здаються милими i безпосереднiми. Вони вiдразу порушують особистий простiр спiвбесiдника, пiдходячи чи сiдаючи ближче (навiть можуть торкнутися рукою). Так само легко можуть не виконати роботу або зробити ii сяк-так.

Іноземцi занадто довiрливi у Янгонi, за що часто платять удвiчi бiльше грошей, анiж варто.

Колишня столиця Бiрми вiдкривала дверi туристам, якi потребували европейського сервiсу. Жульена це дуже цiкавило, вiн був готовий ризикувати. Безумовно, починати бiзнес iноземцю в Бiрмi нелегко, адже доведеться зiштовхуватися з масою бюрократичних питань i пiдводними течiями. Але труднощi не стримували смiливого француза.

Наприкiнцi дня на Анну та Жульена чекала вечеря з приятелем i його родиною.

Дорогою Жульен пояснював, що Янгон – це добрий початок для багатьох проектiв, зокрема ресторанного i готельного бiзнесу. На питання Анни: «Чому все-таки Бiрма?» – Жульен вiдповiдав просто: «А чому б i нi? Дорогу здолае той, хто йде».

– Краiна, що розвиваеться – це чудовий плацдарм для туристичних стартапiв i не тiльки. Великий потенцiал у нерухомостi (як приватноi, так i комерцiйноi). А ще Бiрма – найбiльше у свiтi джерело дорогоцiнного камiння, золота i нефриту.

Продаж дорогоцiнного камiння складае бiльшу частину економiки Бiрми. Тож любителям прикрас е на що подивитися.

І, звичайно, це освiта. Останнiм часом усе бiльше i бiльше з’являеться тут приватних шкiл. Коротше кажучи, е у що розумно iнвестувати. А кiлькiсть туристiв iз кожним роком зростае.

З аргументами Жульена Анна не могла не погодитися, але все одно наголошувала на тому, що нова краiна могла ховати i новi складнощi та проблеми, тож просто необхiдно бути особливо розважливим.

Жульен закрив рота Анни гарячим поцiлунком.

Вечiр продовжувався у барi – одному з найпопулярнiших у мiстi, розташованому на даху висотного житлового будинку в самому центрi Янгона. Там уже зiбралися друзi Жульена. Анна сидiла, немов мiж двома мiсяцями. Один – великий, повний i сяючий. Якраз у всiх над головою, у небi. Другий – дуже симпатичний, сидiв поруч, – то була Сандi. (Сандi у перекладi з бiрманськоi мови означае Мiсяць.