Американська трагедія. Книга 1

Клайда збуджувало i кидало в дрож уже тiльки те, що вона була тут, поруч. Це була мука, але солодка мука. Йому було боляче вiд думок про те, як це було б чудово, коли б Гортензiя дозволила йому обняти ii, поцiлувати, навiть укусити. Притулитись губами до ii губiв. Задушити ii поцiлунками й пестощами! Часом вона кидала на нього навмисне млосний погляд, i вiн вiдчував болiсну слабкiсть, до запаморочення. Клайд мрiяв тiльки про одне: що коли-небудь наполегливим упаданням або грошима вiн примусить ii полюбити його.

Але й пiсля того, як вони побували в театрi, а потiм вiн доставив ii додому, Клайд анiтрохи не досягнув помiтного успiху. Гортензiя мало цiкавилась Клайдом, тому вона пiд час вистави «Корсара» в театрi Лiббi з щирим захопленням стежила за спектаклем, говорила тiльки про п’еси, якi бачила ранiше, висловлювала свою думку про акторiв i актрис, пригадувала, хто саме iз прихильникiв водив ii на ту чи iншу виставу. І Клайд, замiсть того, щоб змагатися з нею в дотепностi i висловлювати власнi мiркування, змушений був тiльки пiдтакувати iй.

А вона весь час думала про здобуту нею нову перемогу. І тому що вона давно вже перестала бути доброчесною i зрозумiла, що в нього е якiсь грошi i вiн готовий витрачати 'iх на неi, вона вирiшила, що буде в мiру милою з ним – якраз настiльки, щоб удержати його, не бiльше. Тимчасом вона, за своiм звичаем, буде якнайбiльше розважатися з iншими, а Клайда примусить купувати iй рiзнi речi i проводити з нею тi вечори, коли в неi не буде iнших досить цiкавих запрошень.

Роздiл XIII

Так тривало принаймнi чотири мiсяцi. Пiсля того першого вечора Клайд значну частину свого вiльного часу присвячував Гортензii, намагаючись зацiкавити ii в такiй мiрi, в якiй вона, певно, цiкавилась iншими юнаками. І все-таки вiн не мiг би сказати, чи здатна вона по-справжньому бути прихильною до когось одного, але й не мiг повiрити, щоб у неi були з усiма тiльки безневиннi товариськi взаемини.

Проте вона була така спокуслива, що вiн божеволiв: якщо його найгiршi пiдозри справедливi, може нарештi вона буде прихильна й до нього. Вiн так очманiв вiд тiеi хтивоi атмосфери, що оповивала Гортензiю, вiд ii мiнливостi, бажання, яким виразно були пройнятi ii жести, настроi, голос, манера одягатися, що не мiг мати й на думцi вiдмовитись вiд неi.

Одно слово, вiн безглуздо бiгав за нею.