Американська трагедія. Книга 1

Тiльки б якось здобути iй сто п’ятнадцять доларiв не пiзнiше як наступноi п’ятницi.

Роздiл XV

Гортензiя добре знала, що Клайд чимраз дужче прагне домогтися вiд неi тiеi вищоi прихильностi, яка, – в чому вона нiколи б йому не призналася, – була привiлеем двох iнших ii знайомих. Тепер при кожнiй зустрiчi Клайд вимагав, щоб Гортензiя сказала, як же вона насправдi до нього ставиться. Чому, коли вiн хоч трохи подобаеться iй, вона вiдмовляе йому то в тому, то в iншому: не дозволяе цiлувати себе, скiльки вiн хоче, вириваеться з обiймiв.

Вона завжди додержувала слова, коли призначала побачення iншим, i не приходила на побачення чи зовсiм вiдмовлялася точно призначити день зустрiчi, коли це стосувалося Клайда. Зрештою, що в неi за взаемовiдносини з iншими? Може, хтось iз них справдi подобаеться iй бiльше, нiж Клайд? Пiд час кожного побачення виникало все те саме, тiльки злегка завуальоване, але найважливiше питання про iх зближення.

І Гортензii подобалося, що вона примушуе Клайда мучитись вiд незадоволених бажань, що вона завдае йому болю i цiлком вiд неi залежить полегшити його страждання: деякий садизм, що за основу для нього правив мазохiстський характер любовi Клайда.

Але тепер, коли iй хотiлося будь-що здобути жакет, значення Клайда в ii свiдомостi та ii iнтерес до нього почали зростати. Тiльки напередоднi вранцi Гортензiя сказала йому якнайрiшучiшим тоном, що не може зустрiтися з ним ранiше вiд наступного понедiлка, бо всi вечори вона занята. Але тепер, коли перед нею постала проблема жакета, вона почала старанно обмiрковувати, як би iй негайно влаштувати побачення з Клайдом i при цьому не показати свого нетерпiння: вона вже остаточно вирiшила подбати про те, щоб, як буде можливо, умовити його купити iй цей жакет.

Звичайно, iй доведеться для цього цiлком змiнити свое поводження з ним: доведеться бути бiльш ласкавою i спокусливою. Хоч вона й не призналася собi в тому, що тепер, мабуть, готова поступитися перед його благаннями, саме така думка свердлила iй мозок.

Спочатку вона нiяк не могла придумати, що iй робити. Як побачитися з ним сьогоднi ж або, найпiзнiше, – завтра? Як переконати його, що вiн повинен зробити iй цей подарунок або «дати позичково», як вона зрештою назвала це в думках? Вона натякне йому, щоб вiн дав iй позичково суму, потрiбну на купiвлю жакета, i пообiцяе поступово сплатити борг. (Вона чудово знала, що коли тiльки жакет буде в неi в руках, iй нiколи не доведеться повертати цей борг).