Орлеанська діва

) – богиня Землi, дружина Кроноса, мати Зевса, Гери, Посейдона та деяких iнших богiв.

63

Тиляги – лати, панцир.

64

Натяк на перебування Вольтера в Англii вiд 1726 до 1729 p., коли вiн познайомився s багатьма видатними людьми.

65

Євфрат – рiчка в Maлiй Азii, згадувана в найдавнiших лiтературних пам’ятниках.

66

Бастард (bastard) – незаконна дитина, зокрема позашлюбна дитина владущих осiб, що визнана ними i мае у визначеннi бастард, як у своерiдному титулi, вказiвку на знатнiсть походження.

Дюнуа називав себе в офiцiальних документах «Bastard d’Orlеans», бо був позашлюбним сином Людовiка, герцога Орлеанського.

67

Некромант (necromant) – той, що викликае духiв, чарiвник.

68

Інкуб – за народним повiр’ям, демон, що одвiдуе деяких жiнок.

69

Назон Публiй Овiдiй (Publius Ovidius Naso, 43 р. до. н. е. – 7 р. н. е.) – римський поет. Йому належить, опрацювання стародавнiх мiфiв у «Метаморфозах».

70

Європа – дочка фiнiкiйського царя.

За легендами, була вкрадена Зевсом i мала вiд нього дiтей. Даная – дочка аргосського царя, кохана Зевса.

71

Аглая, Єфрозiна i Талiя – за старогрецькою мiфологiею, дочки Вакха i Венери, що уособлюють собою радiсть життя.

72

Геба (грецька мiф.) – богиня юностi; була виночерпiем у богiв.

73

До оповiдань Гiльома Ваде включено вiршований епiзод «Що подобаеться дамам» (Ce qui plait aux dames); його герой Роберт мае стати чоловiком феi.

Розгортання подiй нагадуе пригоду Дюнуа в замку Гермафродита.

74

Атропа, одна з трьох Парк, богинь долi, уривала нитку життя. Стiкс – у старогрецькiй мiфологii рiчка, якою душi померлих переправлялися в пекло.

75

Марк Аврелiй (Marcus Aurelius, 121–180 н. е.) – римський iмператор з 161 p.; фiлософ-стоiк, автор морально-фiлософського трактату «До самого себе», написаного у формi щоденника.

76

Тiт (Titus Flavius Vespasianus, 40–81 н.

e.) – римський iмператор з 79 p., ще за життя батька брав дiяльну участь у керуваннi державою; римськi iсторики вихваляли його справедливiсть i пiклування про пiдданцiв; пiсля вiдомого вибуху Везувiя, що зруйнував Помпею, зробив розпорядження про допомогу жителям, якi врятувалися; йому приписують фразу: «Я втратив день», яку вiн нiбито казав, якщо протягом дня не зробив доброго дiла.

77

Катон старший (Cato Marcus Portius, II ст. до н. е.