Стоїк

Ще напередоднi вона поцупила в Ковпервуда один iз його капелюхiв, який тепер пiдкреслював подiбнiсть снiговика з Ковпервудом. Несподiвано угледiвши серед дерев цього двiйника, освiтленого промiнями вечiрнього вогненно-червоного сонця, Ковпервуд навiть здригнувся.

– Оце так, Бевi! Вмiеш здивувати! І коли тiльки ти встигла? – И вiн розреготався. Снiжний Ковпервуд, з дещо надмiрним носом, дивився на нього, зiщулившись, зовсiм як живий.

– Сьогоднi вранцi. Приiхала сюди одна й вилiпила мого любого снiговичка.

– Просто копiя мене! – з подивом сказав Ковпервуд. – Мабуть, витратила чимало часу?

– Напевно, годину. Не бiльше.

Вона вiдступила на крок i з гордiстю подивилася на свою роботу. Потiм, вихопивши в Ковпервуда тростину, приставила ii збоку до однiеi з позначених дрiбними камiнчиками кишень.

– Хiба не красень! Увесь зi снiгу, шишок i кам’яних гудзичкiв.

Вона пiднялася навшпиньки й поцiлувала снiжне опудало в губи.

– Бевi! Якщо ти хочеш цiлуватися… – Ковпервуд схопив ii в обiйми, i йому видавалося, що вiн тримае в руках якогось лiсового ельфа. – Беренiс! Ти мене з розуму зводиш! Ти людина чи лiсова фея, чаклунка?

– А ти не знав?

І вона вiдкинулася й потягнулася до нього обома руками. – Так, я чаклунка, – вона розчепiрила пальцi рук. —

І можу перетворити тебе на снiг i лiд.

– Беренiс! Господи! Знаеш, iнколи менi здаеться, що ти сама зачарована.

І, мiцно пригорнувши ii до грудей, вiн поцiлував ii.

Але Беренiс вирвалася з його обiймiв i знову пiдбiгла до снiжноi фiгури.

– Ну от! – вигукнула вона. – Ти все зiпсував. Виявляеться, вiн – не справжнiй. А я намагалася зробити його зовсiм живим. Вiн був такий великий, холодний. І стояв тут i чекав на мене. А тепер треба його знищити, щоб нiхто не бачив його й не знав, крiм мене.

І, схопивши тростину Ковпервуда, вона вдарила нею iз усього розмаху й розвалила фiгуру.

– Тож бачиш: я тебе створила, i я ж тебе й зруйную.

І вона, смiючись, розкидала снiг своiми затягнутими в рукавички ручками. А Ковпервуд дивився на неi iз замилуванням.

– Ходiмо, Бевi, кохана! Кажеш, ти мене створила, ти мене знищиш? Гаразд, я згоден, тiльки не залишай мене.