На нашем сайте вы можете читать онлайн «Шенгенська історія. Литовський роман». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Шенгенська історія. Литовський роман

Автор
Дата выхода
29 мая 2018
Краткое содержание книги Шенгенська історія. Литовський роман, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Шенгенська історія. Литовський роман. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І все на одне ім’я – Кукутіс…
Шенгенська історія. Литовський роман читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Шенгенська історія. Литовський роман без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Хтось спускався до дверей.
Інгрида вiдтиснула червоний гудзик на радiоприймачi, i той замовк.
Болгарка Таня опустила важку торбу на порiг, витягнула з кишенi бiлоi пуховоi куртки ключi та вiдчинила вхiднi дверi.
Роздiл 14. Париж
Паризький снiг схожий на хлопчиська, який дражнить песика. Свисне, почекае, поки його песик помiтить, i забiжить за рiг. І крутить бiдне собаченя мордочкою навсiбiч, не второпавши, куди подiвся той, хто його кликав.
В останнi днi снiг немов зумисне починав падати годинi о шостiй ранку, щоб до полудня вiд нього i слiду не залишилося.
Андрюс намагався пройти цi сто метрiв до булочноi швидше, нiж зазвичай, але насправдi сенсу в цьому не було. Все одно черга за багетами та круасанами в булочнiй не помiщалася. Але рухалася вона швидко i вже через мить-другу вiн опинився всерединi, змахуючи долонею з потилицi снiжинки, якi ще не розтанули.
– У нас залишилося триста сiмдесят два евро, – спокiйно оголосила йому Барбора за снiданком. Оголосила i, не дочекавшись вiдповiдi, вiдламала ще шматочок багета i, вмочивши його краечок у слоiк зi сливовим джемом, вiдправила до рота.
– Усе буде гаразд, – запевнив ii Андрюс. – Давай домовимося, що про грошi будемо розмовляти не ранiше обiду! Щоб не псувати ранок!
Вiн перевiв погляд на вiкно, за яким усе ще падали снiжинки, але тепер iх було набагато менше.
– Ранок грошима не зiпсуеш! – вiдповiла з усмiшкою Барбора. – Це я так, щоб ти пам’ятав!
На площi Републiк знову кружляла карусель. Коники та вiслючки пiдiймали й опускали дiточок, якi захопленими поглядами проводжали машини та будинки, що проiздили повз. Поруч знову стояли мами та нянi. Іншi мами та нянi чекали черги повозити своiх малюкiв, жадiбним поглядом стежили за запаморочливим кружлянням-обертанням цiеi величезноi, чарiвноi й яскравоi «дзиги».
Як тiльки Андрюс одягнув червоний нiс, хлопчисько-китаець, обернувшись, закричав: «Сяочао!» i заплескав у долонi.
Іншi дiти, а за ними вже й мами з нянями, вiдволiклися вiд каруселi, й Андрюс негайно сiв навпочiпки i пiшов по колу смiшною качиноi ходою, похитуючись iз боку на бiк i лише якимось дивом не падаючи на мокрий вiд талого снiгу асфальт.
П’ятнадцять хвилин клоунади принесли Андрюсовi майже сiм евро i трохи втоми.









