На нашем сайте вы можете читать онлайн «Шенгенська історія. Литовський роман». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Шенгенська історія. Литовський роман

Автор
Дата выхода
29 мая 2018
Краткое содержание книги Шенгенська історія. Литовський роман, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Шенгенська історія. Литовський роман. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І все на одне ім’я – Кукутіс…
Шенгенська історія. Литовський роман читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Шенгенська історія. Литовський роман без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
На всiх стiнах iдальнi висiли портрети статечних чоловiкiв у старовинних строях.
– А хто цей Кравець? – поцiкавився Клаудiюс.
– Власник садиби, – вiдповiв пакистанець.
– А чим вiн займаеться?
– Бiзнесом, – холодно вiдрубав Ахмед, даючи зрозумiти, що йому не подобаеться цiкавiсть щойно прийнятого на роботу садiвника. – Я маю ще дати вам ключi вiд службовоi машини та показати господарськi будiвлi…
– А яка машина? – пожвавилася Інгрида.
– Зараз побачите! – спокiйно охолодив ii цiкавiсть пакистанець.
Звернувши за особняк i пройшовши алеею, висадженою хвилястою лiнiею, всi трое вийшли до викладеного бетонними квадратними плитками майданчика, на який виходили вiкна, дверi i двое в’iзних ворiт одноповерхового цегляного будинку, збудованого лiтерою «Г». Лiворуч трохи далi виднiлася вже знайома огорожа садиби i ще однi ворота.
В руках у Ахмеда знову задзвенiли ключi. Вiн вiдчинив дверi, i вони зайшли всередину.
– Отам, – показав вiн праворуч на блискучi сталевi дверi, набагато солiднiшi, нiж вхiднi, – вхiд у льох i морозильники.
Дверi з лiвого боку вiдчинилися з легким скрипом, i вони увiйшли в гараж, де Клаудiюс на свiй подив побачив таку ж вiнтажну машину, як i та, якою приiхав Ахмед. Вiдрiзнялася вона тiльки кольором – приемним свiтло-бiрюзовим. Може, саме через колiр дерев’янi деталi кузова здалися Клаудiюсу темнiшими, нiж на машинi пакистанця.
– А вона iздить? – спитала Інгрида.
Ахмеду iронiя в голосi дiвчини явно не сподобалася.
– Їздить, i буде iздити, якщо ви не зламаете. А якщо зламаете – доведеться оплачувати ремонт, – холодно мовив вiн.
– А як вона називаеться? – зацiкавився Клаудiюс.
– «Моррiс Майнор Тревел».
– У вас теж така? – доброзичливо уточнив хлопець.
На смаглявому обличчi Ахмеда з’явилася ледь помiтна посмiшка.
– Так, – видихнув вiн. – Це одна з найкращих британських машин! Класика! Позаминулий господар садиби знався на автомобiлях. Останнi двое просто купували все, навiть не знаючи, що вони купують…
Ахмед витягнув iз портфеля прозорий пластиковий конверт iз ключами вiд машини i простягнув Клаудiюсу.
– Вiн не вмiе, це я кермую! – Інгрида простягнула руку й узяла конверт.
Ахмед трохи розчаровано глянув на хлопця.









