На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Акт обвинувачення налягав на грiхи останнiх рокiв, а iх я не почуваю. Це схвалило мою тактику.
Чекав тиждень – не викликають. Проходить другий – менi нi слова.
Знову пiдупав духом, став припускати, що бiльше не викличуть i посадять на «чорного ворона».
Кожний вечiр проходив у хвилюваннi; коли ж пiдбiгав «ворон», у мене душi не було.
Аж третього тижня покликали мене i, на диво, вдень. Сподiвався «квалiфiкованiшого» слiдчого, а може, й самого Резунова. Цей крiвавий чекiст вiв лише такi справи, де, як не розстрiлом, то 10 роками – менше не пахло.
Але мене чекав той самий агент Шнайдерман i мягко, не по-чекiстському, став «радити», як людина «незаiнтересована», викласти все, i, на його слова чести, через три днi я буду вдома.
Я попросив ще раз прочитати менi акт обвинувачення. Чекiст погодився, бо вiн у нього добре вже зредагований. Акт був змiстовий, пам’ятаю всi факти:
«Я переконаний i загартований петлюрiвець-самостiйник i, не зважаючи на активну громадянську роботу, хитро-приховано веду розкладницьку, антирадянську роботу, використовуючи свою посаду як вчитель; маючи великий авторитет серед контрреволюцiйного петлюрiвського вчительства, пропагую серед нього нацiоналiстично-самостiйницькi погляди та пророкую недалекий кiнець радянськоi влади; використовуючи права працiвника в Наросвiтi, роз’iжджаю по районах i через учителiв-петлюрiвцiв та бувших старшин закладаю контрреволюцiйнi-петлюрiвськi гуртки; в мiстi органiзував осередок «Спiлки Визволення Украiни»; викладаючи украiнську лiтературу в профшколi, прищiплюю учням нацiоналiстично-самостiйницькi тенденцii; в часи громадянськоi вiйни був ярим агiтатором проти бiльшовикiв; 1918 року працював у воiнського (вiйськового) начальника агiтпропом, розповсюджував шовiнiстичну лiтературу, закладав «Просвiти», служив у петлюрiвськiй армii сотником гайдамацьким, носив оселедця, пiзнiш брав участь у повстанських штабах Дерещука й Цвiтковського, як органiзатор бандитських загонiв; будучи дезертиром, агiтував проти мобiлiзацii на вiйну з поляками; пiдтримував зв’язок з полiтичними злочинцями, допомагаючи iм матерiяльно…»
Агент скiнчив i, солодко усмiхаючись, пильно дивився менi в очi.
Я ще раз переконався, що головного в актi нема, i побадьорiшав.
– А де ж факти? – запитав смiливо.
– Факти?! А то, что ви, с мандатом окрiсполкома[41 - Окружний виконавчий комiтет.





