На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Зничтожай паразiтов до ноги, щоб i в палатi не смердiли! А посему на завод буржуйський. Розбить його до цурки. Хто за мною?
– Верно! Зничтожить все дощенту.
І маса, заслiплена химерною свободою, як дика отара, творила божевiльнi вчинки. За годину-другу диявольськоi роботи з заводу, фабрики, будови ставала купа румовищ.
Так само в мiстах, у клюбах, у поiздах.
– А Петлюра, думаете, бiдняк какой-нiбудь iль вообще пролiтарiй? Якраз! Буржуй паршивий! Подделався пiд мужицький разговор i думае земельку захистити.
– А ви його батька бачили?
– Значить видав, када говорю. Собственноручно у нього деньщиком на фронтi служив i видав його отця. Буржуй первейшiй.
– Ну й брехун ви так дiйсно з первейших.
– Што? Не вiрите? Присягнусь на што хатiте, що ета Директорiя зробить так, як Центральна Рада. Ця нiмцям запродалась, а Директорiя Антантi глазки строiть. Іш, супчики позбирались! Да сам Петлюра такой чорносотенной генерал, що даже й не подходь.
Баламутився люд, вiдвертався вiд своеi державностi, розкладалась наша армiя, творячи небувале в свiтi явище масового дезертирства.
І коли треба було уняти у вiдповiднi береги розбуялу стихiю мас, – наш провiд не зумiв вирвати ii з цупких лабетiв бiльшовицьких посiпак. Наш уряд не знав, чим живе, чого бажае периферiя. Не дiстаючи з центру директив, низи робили, що хотiли. Проiжджаючи через станцiю Голту, бачив таке. Комендант мiстечка, повiривши провокацii, що бiльшовики зайняли Киiв, оголосив нагло евакуацiю. На вiдходi наклав на населення контрибуцiю i, пiд загрозою обстрiлу з гармат, вимагав негайноi заплати.
На фронтi йшла боротьба, а в запiллi вибухали повстання. На ст. П’ятихатка мене арештував загiн Григор’ева, як «лакея буржуазноi Директорii». Два днi в арештi довелось переконувати впертого вожака загону, що я не лакей, а коли цей епiтет вiн конче хоче менi прилiпити, то хай я буду лакей, тiльки не самоi Директорii, а всього украiнського народу.





