Подорож за тридев’ять світів

Для цього треба було спотворити пенсiйну систему i вона була спотворена. Таким чином, що було заплановано, то було i зроблено.

В цей же час династiйцi люто помстилися народу, провiвши грошову реформу. Таким чином вони знецiнили всi багаторiчнi заощадження людей, перетворивши в жебракiв мiльйони трудiвникiв. Але на цьому вони не заспокоiлись. Щоб видурити останнi крихти збережень були породженi сотнi шахрайських трастiв, якi справу i довершили – завели в злиднi весь народ краiни. Грошi опинились в руках махiнаторiв.

Як i у нас, iх назвали новими багатiями, а тих, хто награбував найбiльше – олiгархами.

– Яке гидюче страшне слово – промовила мати.

– Це наче крокодили – зауважив батько.

– Нi, тату. Це не одне i теж. Алiгаторами називаеться один iз видiв крокодилiв, а в тiм i тi i тi – хижаки. Тiльки нашi олiгархи – хижаки в бiзнесi.

Потому цi багатii почали скуповувати цiлi галузi державного виробництва, природнi багатства держави i захоплювати владу. Так з’явились бандитський уряд i злочинна Верховна Рада.

Та новий парламент, до речi, з новим четвертим президентом, лiквiдував всi цi надбудови i, з великими труднощами, але все ж таки почав виправляти становище.

– А там i президенти обирались? – поцiкавився батько.

– Уяви собi – були там i президенти, i обирались вони, як i у нас на п’ять рокiв. Перший президент – Краво, був до обрання головним iдейним богом безбожних династiйцiв. А коли почалися першi вибори президента пiсля вiдставки династii, вiн перший потоптав своi iдеi i свiй святий династiйський бiлет, почав завзято молитися – i династiйцi второпали, що завзятiшого перевертня iм i не треба, тому i обрали його.

Зрозумiло, що i вiн iх не пiдвiв. Другим президентом став Кучо – представник директорiв найпотужнiших пiдприемств краiни, якi родичались з династiйцями. Вiн дав життя директорам, про яке тi i не мрiяли, але династiйцiв не став утискувати – дуже був совiсний. Люди стогнали i вiд першого, i вiд другого. Тому на третiй президентський термiн ледь не прорвався запеклий династiець – так уже розлютились люди, але Кучо вистояв. Вiн трохи посмiливiшав, але династiйцiв все ж жалiв.

На четвертий термiн обрали практичного i енергiйного Рало. І ось тут корабель (тобто краiна Аурiка) пiшов вперед, ламаючи кригу застою i нерiшучостi. Рало не побоявся «наступити на хвiст», як кажуть, п’яти вiдсоткам заможного i владного населення, але забезпечив покращення життя всьому iншому населенню краiни.