Титан

– Так, так, пригадую, – вiдповiдав Шрайхарт, широкоплечий, з квадратним обличчям, коротко пiдстриженими вусиками над упертою верхньою губою та жорсткими, пронизливими чорними очима. – Судячи з газет, якщо тiльки iм можна вiрити, – приступив вiн безпосередньо до справи, – вас цiкавлять мiсцевi газовi пiдприемства, так?

– На газети нiколи не слiд особливо покладатися, – чемно заперечив Ковпервуд. – Але, можливо, ви будете ласкавi спершу пояснити менi, що змушуе цим цiкавитися вас?

– Бачите, правду кажучи, – вiдповiдав Шрайхарт, дивлячись упритул на Френка, – я сам цiкавлюся газом.

Це достатньо вигiдна сфера для вкладання капiталу, а крiм цього, до мене нещодавно звернулися дехто з членiв правлiння старих компанiй i просили допомогти iм об’еднатися (Шрайхарт брехав). Загалом менi хотiлося б знати, невже ви справдi розраховували домогтися таким шляхом якогось успiху?

Ковпервуд посмiхнувся.

– Перш нiж обговорювати це питання, я хотiв би отримати вичерпнiшу iнформацiю про вашi намiри та зв’язки.

Ви кажете, що до вас звернулися акцiонери старих компанiй i просили допомогти iм дiйти якоiсь згоди. Я правильно вас зрозумiв?

– Так.

– І ви думаете, що вам вдасться iх об’еднати? А на яких умовах?

– Менi здаеться, що найпростiше було б заснувати компанiю тримачiв, i за кожну стару акцiю видати акцiонерам по двi або три нових. Тодi можна було б обрати одне правлiння, мати одну контору та припинити всi цi позови, вiд чого всi тiльки виграли б.

Вiн промовляв недбалим, поблажливим тоном, немов i не пiдозрюючи, що все це було давно обдумано самим Ковпервудом, i той не мiг не надивуватися спокiйному нахабству, з яким цей вправний чиказький махляр, котрий ще недавно навiть не вважав за потрiбне з ним вiтатися, тепер пiдносить йому його ж власний план.

– А на яких умовах думаете ви залучити до цiеi справи новi компанii? – обережно поцiкавився Ковпервуд.

– Та на таких же, як i всi iншi, якщо тiльки капiтал у них – не дуже розпорошений.

Про подробицi я ще не думав. Гадаю, що двi або три акцii за одну, залежно вiд того, який реально вкладений капiтал. Треба ж узяти до уваги i претензii старих компанiй.

Ковпервуд мiркував. Варто чи не варто обговорювати цю пропозицiю? Випадала оказiя швидко i без особливого клопоту заробити купу грошей, продавши своi акцii старим компанiям. Але тодi левова частка зиску вiд всiеi цiеi комбiнацii дiстанеться вже не йому, а Шрайхарту.