Фінансист

На мiстера Семпла iнодi нападала балакучiсть, i тодi вiн довго торочив про взуттеве виробництво, про новi колодки i моделi. У торговельний обiг тодi тiльки починало входити готове взуття – частково вже й машинного виробництва. У мiстера Семпла завжди був запас такого взуття, але вiн не вiдмовлявся i вiд послуг приватних шевцiв, якi шили на замовлення.

Мiсiс Семпл любила iнодi щось почитати, але частiше сидiла, немов занурена в роздуми (що, втiм, аж нiяк не пояснювалося ii глибокодумнiстю). Зате вона при цьому милувала око тiею рiдкiсною красою, яка робила ii схожою на античну статую або на учасницю грецького хору.

Без сумнiву, саме такою ii й уявляв Ковпервуд, бо вiн з самого початку не в змозi був вiдвести вiд неi погляду. Мiсiс Семпл помiчала його захопленi погляди, але не надавала iм особливого значення. Вона звикла поважати умовностi, адже була впевнена, що ii доля назавжди пов’язана з чоловiком, i насолоджувалася тихим i безтурботним iснуванням.

Попервах, коли Френк почав бувати у них, вона не знала, про що з ним говорити.

Лiлiан привiтно зустрiчала гостя, але плин бесiди цiлком керувався ним. Ковпервуд раз у раз поглядав на мiсiс Семпл, стежачи за виразом ii обличчя, i якби вона була трохи здогадливiшою, то зрозумiла б, що за цим криеться. Проте вона була нездогадлива. Мiстер Семпл люб’язно розмовляв iз гостем, по-перше, тому, що молодий Ковпервуд уже зарекомендував себе у фiнансовому свiтi, був чемний i вкрадливий, а ще й з тiеi причини, що мiстер Семпл був не проти примножити своi статки, а Френк у його очах уособлював фiнансовий успiх. Якогось весняного вечора вони всi трое сидiли на верандi i базiкали – так, про дрiбницi – про негритянське питання, про конку, про фiнансову панiку, яка щойно вибухнула (це було в 1857 роцi) i про швидкий розвиток Заходу. Мiстер Семпл хотiв дiзнатися детальнiше про фондову бiржу, а Френк, зi свого боку, розпитував його про взуттеву справу (хоча, правду кажучи, анiтрохи цим не цiкавився). Весь цей час вiн крадькома спостерiгав за мiсiс Семпл. Яка у неi м’яка, лагiдна i чарiвна манера триматися, думав вiн. Вона подала чай iз печивом. Незабаром усi пiшли до кiмнат, рятуючись вiд комарiв. Мiсiс Семпл сiла за рояль. О десятiй вечора Френк розпрощався.

Згодом молодий Ковпервуд волiв купувати собi взуття у мiстера Семпла, а iнодi просто заглядав до нього в магазин на Честнат-стрит – перекинутися кiлькома словами.