Фінансист

У будинках мiстера Тая, мiстера Лi, Артура Райверса та iнших знайомих увагу Френка приваблювали вишуканi, дорогi речi – бронза, мармур, портьери, картини, годинники, килими.

Френк вирiшив, що цiною порiвняно невеликих витрат вiн зможе перетворити свое звичайне житло на затишний i чарiвний будинок. Так, наприклад, набагато привабливiшою можна було зробити iдальню, де з обох вiкон, що виходили на пiвденну терасу, вiдкривався вид на галявину, порослу чагарником i деревами, яка тягнулася до самого паркану, що вiддiляв володiння Лiлiан вiд дiлянки сусiда.

Примiтивний сiрий паркан слiд знести й замiнити живоплотом. У стiнi, що роздiляе iдальню та вiтальню, треба зробити вiконце i завiсити його красивою портьерою, а замiсть двох довгастих вiкон влаштувати так званий «лiхтар», звiдки з двостулкових вiкон iз ромбовидним склом у свинцевих рамах можна буде милуватися галявиною. Усi старi меблi, зiбранi бозна-звiдки (частково успадкованi вiд сiм’i Семплiв, частково вiд сiм’i Вiггiн, частково ж придбанi), викинути геть або продати i натомiсть купити новi. Френк недавно познайомився з молодим, щойно зi студентськоi лави, архiтектором, таким собi Елсвортом. Вони одразу ж вiдчули жвавий iнтерес i незбагненне тяжiння один до одного. Вiлтон Елсворт був вдумливою, спокiйною, витонченою i артистичною натурою в повному розумiннi цього слова. Розговорившись про будинок, що зводився на Честнат-стрит, – Елсворт назвав його жахливим. Вони перейшли до обговорення мистецтва взагалi, вiрнiше, вiдсутностi його в Америцi. Френку одразу ж подумалося, що Елсворт краще за будь-кого iншого зумiе здiйснити його задуми щодо перебудови будинку. Коли вiн сказав про це Лiлiан, вона беззаперечно погодилася, так само як погоджувалася з усiма планами чоловiка щодо змiн в iхнiй оселi.

Пiсля вiд’iзду Ковпервудiв у весiльну подорож Елсворт взявся до роботи (виходячи з кошторису в три тисячi доларiв, яка передбачала i нову обстановку). Закiнчено роботу було лише через три тижнi пiсля iхнього повернення, але зате будинок став невпiзнанним.

«Лiхтар», згiдно iз задумом Френка, неначе висiв над зеленню галявини, а вiкна його з ромбовидним склом в свинцевих рамах були оздобленi бронзовими петлями. Вiтальня тепер вiдокремлювалася вiд iдальнi розсувними дверима, якi ще мали прикраситися шовковою завiсою iз зображенням сiльського весiлля в Нормандii. Їдальня була обставлена старовинними англiйськими дубовими меблями, а вiтальня i спальнi – американською iмiтацiею Чиппендейла i Шератона.