Фінансист

Спостерiгаючи за батьком, який рахував грошi, вiн вирiшив, що найпривабливiшою е банкiвська справа. А Третя вулиця, де служив його батько, здавалася йому найкрасивiшою, найчудовiшою вулицею в свiтi.

2

Дитинство Френка Алджернона Ковпервуда минало серед сiмейного затишку i благополуччя. Батнвуд-стрит, вулиця, де вiн прожив до десяти рокiв, припала б до душi будь-якому хлопчиковi. Вона була забудована переважно двоповерховими особнячками з червоноi цегли з низьким ганком з бiлого мармуру i такими ж наличниками на дверях i вiкнах.

Уздовж вулицi були густо насадженi дерева. Дорога, викладена округлою брукiвкою, пiсля дощу блищала чистотою, а вiд червоних цегляних тротуарiв, завжди трохи вогкуватих, вiяло прохолодою. Позаду кожного будиночка було затишне подвiр’я, поросле деревами, бо земельнi дiлянки тут тяглися футiв на сто завширшки, будинки ж розташовувались близько до дороги, i за ними залишалося багато вiльного простору.

Батьки Ковпервуда, люди досить простодушнi й щирi, вмiли радiти i веселитися разом зi своiми дiтьми.

Тому до моменту, коли батько вирiшив перебратися в новий будинок на Нью-Маркет-стрит, сiм’я, в якiй пiсля народження Френка кожнi два-три роки примножувалося по дитинi (поки дiтей не стало четверо), була жвавим маленьким свiтом. Вiдколи Генрi Вортiнгтон Ковпервуд посiв вiдповiдальнiшу посаду, його зв’язки безперервно ширилися, i вiн мало-помалу ставав помiтною персоною. Вiн познайомився з багатьма найсолiднiшими вкладниками свого банку. Оскiльки ж у службових справах йому доводилося бувати i в iнших банкiрських домах, його стали вважати «своiм» i в Банку Сполучених Штатiв, i у Дрекселiв, Едвардiв, i в багатьох iнших. Бiржовi маклери знали його як представника мiцноi фiнансовоi компанii, i вiн всюди вважався людиною не так видатного розуму, як дуже чесною i добропорядною.

Юний Ковпервуд все бiльше вникав в деталi батькiвських справ. По суботах йому часто дозволяли приходити в банк, i вiн iз неабияким iнтересом спостерiгав за ходом маклерських операцiй, як спритно обмiнюються всiлякi папери.

Йому хотiлося дiзнатися, звiдки беруться всi цi цiнностi, для чого клiенти звертаються в банк за облiком векселiв, чому банк такий облiк здiйснюе i що люди роблять з отриманими грошима. Батько, вдоволений, що син цiкавиться його справою, охоче давав йому пояснення. Отож Френк досить рано – мiж десятьма i п’ятнадцятьма роками – вже склав собi досить повне уявлення про фiнансову систему Америки.