Фінансист

Вiн знав, що таке банк штату, i в чому його вiдмiннiсть вiд Нацiонального, чим займаються маклери, що таке акцii i чому iх курс постiйно коливаеться. Вiн почав усвiдомлювати значення грошей як засобу обмiну i зрозумiв, що будь-яка вартiсть обчислюеться в залежностi вiд основноi – вартостi золота. Вiн був фiнансистом за самою своею природою i все пов’язане з цiею важкою наукою схоплював на льоту, як ото поет схоплюе найтоншi переживання, всi вiдтiнки почуттiв. Золото – цей засiб обмiну – неймовiрно його приваблювало. Дiзнавшись вiд батька, як воно добуваеться, хлопчик часто увi снi бачив себе власником золотоносних копалень.

Як вiн жадав, щоб сон обернувся на дiйснiсть! Не менший iнтерес викликали в нього акцii i облiгацii. Примiром, вiн дiзнався, що бувають акцii, не вартi навiть паперу, на якому вони надрукованi, але е й iншi, що цiнувалися набагато вище свого номiналу.

– Ось, синку, подивись, – сказав йому одного разу батько, – такi папiрцi не часто зустрiчаються в наших краях.

Йшлося про акцii Британськоi Ост-Індськоi компанii, закладенi за двi третини номiналу, в забезпечення стотисячноi позики.

Вони належали одному фiладельфiйському магнату, котрий мав потребу в готiвцi. Юний Ковпервуд зi жвавою цiкавiстю розглядав пачку паперiв.

– А так на око й не скажеш, що вони вартi грошей, – зауважив вiн.

– Їхня цiна вчетверо вища за iхнiй номiнал, – посмiхаючись вiдповiв батько.

Френк знову взявся розглядати папери.

– «Британська Ост-Індська компанiя», – прочитав вiн уголос. – Десять фунтiв.

Це десь близько п’ятдесяти доларiв.

– Сорок вiсiм доларiв i тридцять п’ять центiв, – дiловито уточнив батько. – Знаеш, була б така пачка у нас – не було б потреби працювати з ранку до вечора. Зверни увагу, вони майже новiсiнькi – рiдко бувають в обiгу. Закладенi вони, мабуть, уперше.

Потримавши пачку в руках, юний Ковпервуд повернув ii батьковi, дивуючись величезнiй розгалуженостi фiнансовоi мережi. Що це за Ост-Індська компанiя? Чим вона займаеться? Батько пояснив йому.

Удома Френк також чув розмови про капiталовкладення i про ризикованi фiнансовi операцii.

Його зацiкавила розповiдь про вельми цiкаву людину, такого собi Стiмберджера, – помiтного спекулянта зi штату Вiрджинiя, який перепродував м’ясо i недавно заявився до Фiладельфii, приваблений надiями на масштабний i легкий кредит. Стiмберджер, за словами батька, був пов’язаний з Нiколасом Бiдлом, Ларднером та iншими ватажками Банку Сполучених Штатiв, i навiть дуже дружний з деким iз них.