На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
Краткое содержание книги Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ти знаєш, що ти – людина? (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Симоненко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
О, не забудьте тих, що рвались крiзь багнети,
В степах поклали голови своi,
Щоб бiльше нашу голубу планету
Не шарпали розбiйницькi боi,
Щоб не здригався всесвiт малярiйно
І небо не стогнало вiд заграв,
Щоб нам годинник радiсно й спокiйно
Вiки ясноi дружби рахував.
«Вже день здаеться сивим i безсилим…»
Вже день здаеться сивим i безсилим,
І домлiвае в зарослях рiка…
Луги, луги, пропахлi сiном прiлим,
Чи ви мене впiзнали, земляка?
Я тут колись бродив мiж лепехою[17 - Я тут колись бродив мiж лепехою…Лепеха – трав’яниста рослина з довгими мечоподiбними листками i гострим запахом.
І спочивать сiдав на купинi[18 - І спочивать сiдав на купинi…Купина – горбик на луцi чи болотi, порослий травою або мохом. (Прим. Т. Ю. Бледних)] —
Тодi ви разом бавились зi мною,
Свою журбу повiдали менi.
Чому ж тепер така сумна напруга,
Завмерла мова в тишi верховiть?
Та ви не бiйтесь – я вернувся другом,
Я розумiю все – шумiть, шумiть…
Грудочка землi
Ще в дитинствi я ходив у трави,
В гомiнливi трепетнi лiси,
Де дуби мовчали величаво
У краплинах ранньоi роси.
Бiгла стежка в далеч i губилась,
А менi у безтурботнi днi
Назавжди, навiки полюбились
Нiжнi i замрiянi пiснi.
В них дзвенiло щастя непочате,
Радiсть невимовна i жива,
Коли iх виводили дiвчата,
Як iшли у поле на жнива.
Та пiснi мене найперше вчили
Поважати труд людський i пiт.
Шанувать Вiтчизну мою милу,
Бо вона одна на цiлий свiт.
Бо вона одна за всiх нас дбае,
Нам дае i мрii, i слова,
Силою своею напувае,
Ласкою своею зiгрiва.
З нею я дiлити завжди буду
Радощi, турботи i жалi,
Бо у мене стукотить у грудях
Грудочка любимоi землi.
Степ
Трави в’януть пiд млосною спекою,
Крутить вихор серпневий пил,
Осокори за даллю далекою
Пiдпирають в степу небосхил.
А до них мiж балками та нивами[19 - А до них мiж балками та нивами…Балка – яр з пологими схилами.
Вибiгае закурений шлях,
Огинае химерними звивами
Жовтi стернi на тихих полях.
Тут роботи нема обережному —
Де для нього тут межу найдеш?
Той господар в просторi безмежному,
Хто душею вiдрiкся меж!
Суперники
І
Вiтер пiсню спiвав стоголосо,
Але раптом в екстазi нiмiм[20 - Але раптом в екстазi нiмiм…Екстаз – найвищий ступiнь захоплення. (Прим. Т. Ю.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
