На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
Краткое содержание книги Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ти знаєш, що ти – людина? (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Симоненко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Бледних)]
Зупинивсь бiля тебе i млосно
Зазiтхав у волоссi твоiм.
І пiдслухали зорi i трави,
І пiдслухали рiки й мости,
Як шептав тобi вiтер ласкаво:
«Я такоi не бачив, як ти…
Хочеш – хмари для тебе розвiю?
Хочеш – землю в дощах утоплю?
Тiльки дай менi крихту надii,
Тiльки тихо шепни – люблю…»
I хоч ти не сказала нiчого,
Бо не слухала вiтрових слiв,
Вiн, забувши солодку знемогу,
Розганяти хмарки полетiв.
А як глянуло сонце iз неба
Через синi зiницi нiш,
Закохалося сонце у тебе,
Засiяло iще яснiш.
II
Вiтер в небi за хмарами гониться
І про тебе складае пiснi,
Почалася у сонця безсонниця —
І подовшали раптом днi.
І обое тобi заходились
Говорити у всякий час:
«Ми по вуха в тебе влюбились,
Усмiхнися ж хоч раз до нас…»
III
Тож послухайте, сонце i вiтре!
Перестаньте скиглить на мить!
Маю рiч я до вас нехитру,
Ви послухайте, помовчiть.
Я б хотiв, щоб менi ви сказали
Без брехнi, без ридань i виття:
Скiльки раз ви уже кохали
За свое безконечне життя?
У скiлькох у волоссi млiли,
У скiлькох iще будете млiть?
Ви всiх разом так не любили,
Як одну ii треба любить!
Я для неi хмар не розвiю
І дощами землi не заллю.
І хвалитись, як ви, не вмiю,
Але я ii дужче люблю.
Те, що кидали ви, як намисто,
Мiлiонам красунь до нiг,
Я в душi недоторкано чистим
Для одноi для неi зберiг.
Вона прийшла
Вона прийшла, непрохана й неждана,
І я ii зустрiти не зумiв.
Вона до мене випливла з туману
Моiх юнацьких несмiливих снiв.
Вона прийшла, заквiтчана i мила,
І руки лагiдно до мене простягла,
І так чарiвно кликала й манила,
Такою нiжною i доброю була.
І я не чув, як жайвiр в небi тане,
Кого остерiгае з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як менi за нею не пiти?
«Ти не можеш мене покарати…»
Ти не можеш мене покарати
Блискавками з-пiд милих брiв,
Бо тебе я навiки втратив
Ще до того, як вперше стрiв.
Ти не можеш мене любити,
Ненавидiть не можеш теж —
Ти прийдеш, як гаряче лiто,
Тiльки грозами обпечеш.
Через теплi зеленi трави
Поведе тебе в далеч путь.
Та за мною лишиться право
До кiнця тобi вiрним буть.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
