На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
Краткое содержание книги Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ти знаєш, що ти – людина? (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Симоненко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вуаль – прозора тканина або сiтка, закрiплена на жiночому капелюшку, щоб закривати обличчя. (Прим. Т. Ю. Бледних)].
І з тобою було б нам гiрко,
Обiймав би нас часто сум,
І, бувало б, тремтiла зiрка
У туманi тривожних дум.
Але певен, що жодного разу
У вагання i сумнiвiв час
Дрiб’язковi хмарки образи
Не закрили б сонце вiд нас.
Бо тебе i мене б судила
Не образа, не гнiв – любов.
В душi щедро вона б свiтила,
Оновляла iх знов i знов.
У мою б увiрвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
– Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!.
Дупло
Одлунала далека пiсня,
Гамiрливий вечiр замовк.
А тобi, видно, вдома тiсно,
Що бредеш по дорозi, як вовк.
Сумно бачить тебе одиноким —
Де подруга твоя чи друг?
Ну, чому ти проходиш боком,
Не завернеш нiколи в круг?
Може, в тебе у грудях мука,
То прийди, розкажи ii —
Ми простягнем на помiч руки,
Мозолястi руки своi.
Може, душу пече образа,
Може, впав ти вiд неi в стум?
Не вагайся, пiдходь, розказуй —
Ми у пiснi розвiем сум.
Та в очах твоiх завжди спокiй.
І обличчя кругле, мов книш[22 - І обличчя кругле, мов книш…Книш – вид бiлого хлiба з загорнутими всередину краями. (Прим. Т. Ю. Бледних)],
І проходиш ти завжди боком,
І пiдкреслено ти мовчиш.
І у всьому така погорда,
Що говорять дiвочi уста:
– Запишався… якого чорта?
– Торрiчеллiева пустота[23 - Торрiчеллiева пустота!Торрiчеллiева пустота – тут: пуста, нiкчемна людина.
На трухляву столiтню грушу
Ти похожий, чванько й мурло,
І боiшся, щоб хтось у душу
Не заглянув, мов у дупло.
«Ой майнули бiлi конi…»
Ой майнули бiлi конi
тiльки в’ються гриви,
Тiльки курява лягае
на зеленi ниви.
Пронеслись, прогупотiли,
врiзалися в небо,
Впала з воза моя мрiя —
пiшки йде до тебе.
Знаю: дiйде, не охляне:
в полi не зачахне,
Свiт твоiми, моя люба,
кучерями пахне!
Крiзь пилюку, по багнюцi
в холод i завiю
Прийде чистою до тебе
бiла моя мрiя.
«В грудях набубнявiла тривога…»
В грудях набубнявiла тривога
Свiтла, нiби ранок запашний, —
Ти ще не хилила нi до кого
Лобик свiй упертий i смiшний.
Ти ще не торкалася губами
Вiчних i прозорих таемниць.
Чистота твоя тремтить вогнями
У червонiм клекотi зiрниць.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
