На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
Краткое содержание книги Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ти знаєш, що ти – людина? (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Симоненко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
«Берези, в снiгу занiмiлi…»
Берези, в снiгу занiмiлi,
Інiй на вiтах слiзьми,
Про що ви мрiете, бiлi?
– Про сонце мрiемо ми…
Дуби в крижанiй кольчузi,
Одягнутi в сивi шовки,
Про що замислились, друзi?
– Про сонце нашi думки…
Вiтри iз морозяним шпаром,
Куди вас ведуть чорти,
Чого галасуете даром?
– Хочемо сонце знайти…
Очi, наповненi горем,
Очi сумнi моi,
Чому ви блукаете зором?
– Хочем побачить ii…
Серце, недавно кволе,
Муко моя мала,
Чому щемиш, як нiколи?
– Хочу ii тепла…
Розуме мiй байдужий,
Вируч мене хоч ти —
Над чим ти думаеш, друже?
– Хочу надiю знайти…
«Нiби краплi жовтi, в темну воду…»
Нiби краплi жовтi, в темну воду
Стиглi зорi падають вночi.
Ти iдеш крiзь синю прохолоду,
Пiдiйнявши мiсяць на плечi.
Ти iдеш… Іди собi, щаслива,
Мрiй i смiйся, думай i мовчи,
Посмiхайся вiтровi грайливо,
Травам iм’я милого шепчи.
Ти iдеш… Звичайно, не до мене,
Не менi замрiянiсть несеш.
Нiжна й добра, щедра i шалена,
Іншому в обiйми упадеш.
Іншому у душу зрониш слово,
Сумнiв розпанахавши навпiл.
Вечiр перли вам до нiг казковi
Буде сипать росами на дiл.
І вiд вас мiж сонних незабудок,
Без злоби, досади i обмов,
По росi брестиме босий смуток
І моя нерадiсна любов.
«Не дивися так печально…»
Не дивися так печально,
брiв похмуро не пiдводь.
Усмiхнись i просто вимов:
«Божевiльний, не пiдходь!
Не ходи сумний та кислий,
стань, досадо, в сторонi,
Як тебе немае поруч,
веселiш тодi менi.
І хоч ти нiщо для мене,
але ж бач, яка бiда:
Мулить око порошина,
як пiд вiю попада…»
Говори менi i смiйся
у холоднiй тишинi,
Буду знать, що ти щаслива, —
легше стане i менi.
«Я дивлюся в твоi переляканi очi…»
Я дивлюся в твоi переляканi очi,
Я тебе заголубить, запестити хочу.
Тiльки знаю: не треба! Не треба!
Мiг ранiше я жить
І не думать про тебе.
Все вривалося в душу, в тривожне чоло —
Все на свiтi було,
Лиш тебе не було.
А тепер уже й свiту, здаеться, нема —
Тiльки ти залишилась сама.
Але я протестую, волаю: не треба!
Та не можу вже жить
І не думать про тебе.
«Є в коханнi i буднi, i свята…»
Є в коханнi i буднi, i свята,
Є у ньому i радiсть, i жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих iлюзiй вуаль[21 - За рожевих iлюзiй вуаль.Ілюзiя – хибне, оманливе уявлення.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
