Украдене щастя (збірник)

Далi каже: «Нi, камраття,

Правди нинi не зiйскать!

Той професор зоологii —

То тиран i лютий кат!

Три завдав менi питання,

Як закон йому велить,

Два я знав, не знав одного,

І вiн смiв мене спалить!

– Був ти у саду? – питае.

– Був, – говорю смiло я.

– Бачив ти пчолу? – питае.

– Бачив, – кажу смiло я.

– Кiлько ж нiг пчола та мае?

– Нiг я iй не рахував. —

І за се одно питання

Спiк мене, бодай пропав!»

Із роздiлу «Сонети»

Із циклу «Вольнi сонети»

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ[29 - Котляревський Іван Петрович (1769—1838) – украiнський письменник, театральний i громадський дiяч, зачинатель новоi украiнськоi лiтератури, зокрема поезii (завдяки поемi «Енеiда») та драматургii («Наталка Полтавка», «Москаль-чарiвник»).

Орел могучий на вершку снiжному

Сидiв i оком вдовж i вшир гонив,

Втiм, схопився i по снiгу мiлкому

Крилом ударив i в лазур поплив.

Та груду снiгу вiн крилом вiдбив,

І вниз вона по склонi кам’яному

Котитись стала – час малий проплив,

І вниз ревла лавина дужче грому.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраiнським словом розпочав спiвати,

І спiв той виглядав на жарт не раз.

Та був у нiм завдаток сил багатий,

І огник, ним засвiчений, не згас,

А розгорiвсь, щоб всiх нас огрiвати.

* * *

Жiноче серце! Чи ти лiд студений,

Чи запашний чудовий цвiт весни?

Чи свiтло мiсяця? Огонь страшенний,

Що нищить все? Чи ти, як тихi сни

Невинности? Чи як той стяг военний,

Що до побiди кличе? Чи терни,

Чи рожi плодиш? Ангел ти надземний

Чи демон лютий з пекла глубини?

Чим б’ешся ти? Яка твоя любов?

В що вiриш? Чим живеш? Чого бажаеш?

В чiм змiнне ти, а в чiм постiйне? Мов!

Ти океан: маниш i потопляеш;

Ти рай, добутий за цiну оков.

Ти лiто: грiеш враз i громом убиваеш.

СИКСТИНСЬКА МАДОННА[30 - Екфразис однойменноi картини Рафаеля Сантi (1483—1520), що зображуе Богоматiр з малим Ісусом, св.

Хто смiв сказать, що не богиня ти?

Де той безбожник, що без серця дрожi

В твое лице небесне глянуть може,

Неткнутий блиском твоi красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,

О, глянь на мене з своi висоти!

Бач, я, що в небесах не мiг найти

Богiв, перед тобою клонюсь тоже.