На нашем сайте вы можете читать онлайн «Антологія української фантастики XIX—XX ст.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Антологія української фантастики XIX—XX ст.

Автор
Дата выхода
01 октября 2015
Краткое содержание книги Антологія української фантастики XIX—XX ст., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Антологія української фантастики XIX—XX ст.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Готична, або романтична, фантастика в Україні виникла на основі давньої української літератури і народної міфології. Романтики захоплювалися казками й містикою, і згодом міфічні істоти заполонили українську поезію і прозу. Українська народна демонологія набула такої популярності, що захопила не тільки українських, а й російських та польських письменників. Але ані в Росії, ані в Польщі не існувало такого багатства міфологічних образів і сюжетів. Класична фантастична проза в кожній європейській літературі виглядає по-різному. Особливістю ж слов’янських літератур є те, що надприродне зображається з великою дозою гумору і тяжіє до фольклорного тлумачення фантастичних подій та образів.
У цій книжці українську фантастичну прозу ХІX – ХХ сторіч представляють мало відомі твори Івана Барщевського, Михайла Чайковського, Івана Бороздни, Миколи Костомарова, Євгена Згарського, Наталі Кобринської, Івана Франка, Івана Липи, Гната Хоткевича та багатьох інших авторів.
Антологія української фантастики XIX—XX ст. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Антологія української фантастики XIX—XX ст. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Але, на щастя, прийшов приятель сусiд i заспокоiв Єфимiю, довiвши iй, що це обличчя нiчого огидного в собi не мае, можливо, це бюст якогось вiдлюдника або ченця, який колись жив побожно, а тому i заслужив пошану.
Євфимiя нарештi згодилася залишити в хатi Дiдка, проте не раз плювала на нього, називаючи страховищем, i завжди зиркала лютим оком. Господар розтлумачив своему приятелю, що це бюст знаменитого мислителя Сократа, i його помiстили на стiнi мiж двох вiкон.
Вночi, коли всi спали, i ще не проспiвав пiвень, Євфимiя з криком схопилася з лiжка, розбудила чоловiка, щоб швидше запалив вогонь, бо той Дерев’яний Дiдок наполохав ii, i вона вся дрижала з переляку.
– Цей дерев’яний дiд, – сказала Євфимiя, – всю нiч снився менi зi страхiтливим виглядом, я утiкала вiд нього через дикi лiси i болота, а вiн гнався за мною зi смолоскипом i хотiв мене скинути в якусь огненну прiрву. Коли я прокинулася, тремтячи вiд страху, то побачила його у мiсячному свiтлi на стiнi.
i люто зиркали на мене. Ах! Зглянься, винеси це страховище геть.
Чоловiк, пригадавши те, що колись йому жид розказав, подумав собi: «А може, i правда, що в ньому схованi якiсь чари?» Проте нiчого про це своiй дружинi не кажучи, узяв Дiдка зi стiни, занiс до пекарнi, поставив на пiч, а Євфимii сказав, що усе це примарилося iй. Однак свiтло горiло всю нiч, i Євфимiя заснула спокiйно тiльки перед свiтанком.
А Дiдок, забутий у пекарнi на печi, через кiлька тижнiв почорнiв вiд диму, який там щодня курився попiд стелею цiлою хмарою.
Розiйшлася звiстка про цю пригоду по всiй околицi.











