На нашем сайте вы можете читать онлайн «Князь Ігор». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Cтихи, поэзия, Стихи и поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Князь Ігор

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Князь Ігор, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Князь Ігор. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Володимир Малик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Володимир Малик (справжнє прізвище – Сиченко, 1921—1998) – відомий український письменник, що зажив слави як автор історико-пригодницьких романів (тетралогія «Таємний посол», «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.). Його твори ставлять поруч з творами Александра Дюма та Генріка Сенкевича. Роман «Князь Ігор» присвячений історичному походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 року. Герої роману потрапляють у самий вир трагічних подій, де на них чекають і тяготи походу, і криваві сутички з ворогом, полон і втеча з нього. Випробування долі ще більш зміцнили в усіх – від князів до простих людей – прагнення жити вільно на своїх землях і відстоювати цю свободу.
Князь Ігор читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Князь Ігор без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тi кинулися виконувати княже повелiння, та не встигли й до сходiв добiгти, як Карпило гукнув:
– Не треба, хлопцi! Не трудiться! Я сам!
І вiн раптом перевалився через забороло i сторч головою шугонув на мерзлу землю, – i не трiпнувся.
Володимир Глiбович перехрестився.
– Божевiльний!
4
П’ять днiв мчав Ждан до Новгорода-Сiверського, зупиняючись лише для того, щоб погодувати коней. За пазухою – лист вiд Святослава, а в душi – страх перед зустрiччю з Ігорем. Що скаже князь? Як розцiнить його втечу з-пiд Глiбова? Його роль Святославового посланця?
Виiздив з Киева неохоче: розхворiлася i лежала в жару Любава.
– Ти ж повернешся, Жданку? Повертайся, бо зосталася я одна на свiтi, як билина в полi… Нiкого тепер у мене немае…
На ii очах виступили сльози. Ждановi перехопило вiд жалю подих.
– Я пiду до князя вiдпрошуся… Хтось iнший поiде…
Але Славута, що чув цю розмову, суворо застерiг:
– Куди? Князi не люблять, коли не виконують iхнiх повелiнь! Їдь, хлопче, i не гайся! А за Любаву не бiйся: молода – видужае.
І ось вiн, забрьоханий, змучений важкою дорогою, залишивши коней бiля конов’язi, простуе до хоромiв князя Ігоря. А назустрiч Янь. Шапка, як завжди, аж на потилицi, з-пiд неi вибився тугий жмут русявих кучерiв, на рум’яному обличчi здивовано-радiсна усмiшка, а руки розкинутi для обiймiв.
– Ждане! Ти звiдки? Ми думали, тебе й на свiтi вже немае!.
Ждан дав себе обняти, але Яневоi радостi не подiлив. Турбувала майбутня зустрiч з Ігорем.
– Я до князя…
– Так вiдразу? Чи вiн тебе жде?
– Маю для нього листа з Киева.
– Чоловiче! Ти вже i в Киевi встиг побувати! А ми ж тiльки позавчора повернулися з походу… Дивися, який прудкий! – Янь покрутив головою, а потiм додав: – Вiд кого листи? Вiд Святослава? Знаемо, що старий пише! Не дуже, мабуть, його писанина сподобаеться нашому князевi… Але йди.
Ігор сидiв у хороминi. Не ждав такого гостя i тому здивовано втупив очi в свого воскреслого конюшого.
– Ти живий? Де тебе носило? Ми перевернули весь Глiбiв – не знайшли… Де був? Кажи! Я залишився в дорозi без запасного коня!
– Я був у Киевi, княже.
– У Киевi? Та як ти смiв? Як туди потрапив? І чого?
– Я рятував свою наречену… – Ждан похилив голову, чекаючи вибуху князiвського гнiву. Але Ігор мовчав.





