На нашем сайте вы можете читать онлайн «Князь Ігор». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Cтихи, поэзия, Стихи и поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Князь Ігор

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Князь Ігор, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Князь Ігор. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Володимир Малик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Володимир Малик (справжнє прізвище – Сиченко, 1921—1998) – відомий український письменник, що зажив слави як автор історико-пригодницьких романів (тетралогія «Таємний посол», «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.). Його твори ставлять поруч з творами Александра Дюма та Генріка Сенкевича. Роман «Князь Ігор» присвячений історичному походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 року. Герої роману потрапляють у самий вир трагічних подій, де на них чекають і тяготи походу, і криваві сутички з ворогом, полон і втеча з нього. Випробування долі ще більш зміцнили в усіх – від князів до простих людей – прагнення жити вільно на своїх землях і відстоювати цю свободу.
Князь Ігор читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Князь Ігор без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Лише Будило хотiв уклякнути на колiна, та князь приклав палець до рота – мовчи!
Ждан хвилювався, розповiдав нескладно, уривчасто – i про половецьку неволю, i про зустрiч з Кончаком, i про Самуiла, i про Любаву, i про Славуту та великого князя киiвського, i про князя Ігоря, якому служив самовiддано i служив би ще вiрнiше, аби лише князь того забажав… Та найчастiше вiн згадував Любаву i той день, коли вирвав ii з пазурiв смертi i повiз до Киева, бо лише там мав надiю врятувати ii.
Ярославну вразила ця розповiдь, на очах у неi виступили сльози.
– Ти так сильно кохаеш ту дiвчину?
– Кохаю, княгине… Хiба це вина моя?
– Нi, я нi в чому тебе не звинувачую, бо розумiю, що це таке – кохання… Менi здаеться, що я зробила б так само, коли б мiй ладо потрапив у становище, подiбне Любавиному. Вiрю, що й вiн рятував би мене, незважаючи нi на що… Я проситиму князя, щоб вiн випустив тебе з цього жахливого пiдземелля…
– І мене, княгине, – простягнув до Ярославни руки Будило.
Вiн намагався дотягнутися до княгинi, щоб поцiлувати ii руку чи одяг, але не змiг, бо не пускав важкий заржавiлий ланцюг, що глухо гримкотiв при кожному його руховi.
– Хто ж тебе посадив сюди? – спитала Ярославна. – Чи знае про тебе князь Ігор?
– Схопили мене чорноризцi з наказу епископа, кинули до порубу i припнули на цеп з вiдома тисяцького, а князь Ігор, я думаю, i не вiдае про те…
– І за тебе, чоловiче, замовлю слово.
– Не треба, княгине, – раптом виступив на середину порубу князь Ігор. – Я все чув…
– Тим краще, ладоньку… То ти випустиш цих людей? Щоб не болiло мое серце вiд думки, що за кiлька крокiв вiд мене, пiд помостом моеi хоромини, зазнають тяжких мук оцi безвиннi, – сказала Ярославна, не виявляючи здивування з того, що князь пiдслухав iхню розмову.
– В iм’я богiв наших, нинiшнiх i колишнiх…
– Цього старого, Будила, я вiдпущу зразу, – вiдповiв князь, окидаючи поглядом кiстляву, розкошлачену постать смерда.





