Енеїда

Чому ж слово «сановита» опинилося в чужому для нього лексичному оточеннi? Справа в тому, що перед нами – травестiя. Взяте з iншого (царського, великопанського) шару лексики, поняття в невластивому йому оточеннi створюе певний комiчний ефект. Воно заховалося в самому кiнцi останнього рядка характеристики i ненав'язливе, ледве помiтно виглядае звiдти, мов краечок царськоi мантii з-пiд плахти молодицi. На iдеал украiнськоi жiнки падае травестiйно-гумористичний вiдсвiт, весь вiн немов пройнятий любовно-iронiчним усмiхом автора.

Наступне слово «бiдняжка» нiби маскуе, а насправдi пiдсилюе гумористичний мотив – сановита бiдняжка!] В тiм городi жила Дiдона,

А город звався Карфаген,

Розумна панi i моторна,

Для неi трохи сих iмен:

Трудяща, дуже працьовита,

Весела, гарна, сановита,

Бiдняжка – що була вдова;

По городу тогдi гуляла,

Коли троянцiв повстрiчала,

Такi сказала iм слова:

22.[20 - Звертаючись iз запитаннями до троянцiв, Дiдона перелiчуе рiзнi види мандрiвок людей у давнi часи.

Передовсiм згадано чумацькi валки на Дон та у Крим. Як вiдомо, основним товаром чумацького промислу в цi краi були сiль i риба. Потiм названо переселення з одного краю Украiни в iнший («виходцi-бурлаки»). На початку 90-х рокiв XVIII ст. частина запорожцiв частково сушею, частково морем переселилася на «подарованi» царицею Катериною II землi мiж рiчками Кубань i Єя, утворивши там Вiйсько чорноморське. Здогади, що Котляревський в мандрах троянцiв вiдбив i цей iсторичний епiзод, не мають реальних пiдстав. Нарештi – мандри на прощу до Киева, Почаева та iнших мiсць паломництва.]«Вiдкiль такi се гольтiпаки?

Чи рибу з Дону везете?

Чи, може, виходцi-бурлаки?

Куди, прочане, ви йдете?

Який вас враг сюди направив?

І хто до города причалив?

Яка ж ватага розбишак!»

Троянцi всi замурмотали,

Дiдонi низько в ноги пали,

А вставши, iй мовляли так:

23.[21 - Мана – привид, мiраж. Ману пускати – дурачити, морочити. // Вирва – викуп, який бере на весiллi з нареченого брат молодоi.

У переносному значеннi також – хабар. В три вирви – дати вiдкупного в потрiйному розмiрi, синонiм до «втришия прогнати».]«Ми всi, як бач, народ хрещений,

Волочимся без талану,

Ми в Троi, знаеш, порожденi,

Еней пустив на нас ману;

Дали нам греки прочухана

І самого Енея-пана

В три вирви вигнали вiдтiль;

Звелiв покинути нам Трою,

Пiдмовив плавати з собою,

Тепер ти знаеш, ми вiдкiль.

24.