Енеїда

, якому була адресована «Енеiда», то без сумнiву прикметник пустий у поданому контекстi вiн недвозначно сприймав як синонiм дикого. Саме вiд слова пустий, дикий i утворилася назва, якщо скористатися виразом Котляревського, лiсу великого, густого, нелроходимого – пуща» (Непокупний А. П. Балтiйськi родичi слов'ян. – К., 1979. – С. 99).] Поким же що, то ти послухай

Того, що я тобi скажу,

І голови собi не чухай…

Я в пекло стежку покажу:

В лiсу великому, густому,

Непроходимому, пустому

Якеесь дерево росте;

На нiм кислицi не простii

Ростуть – як жар, всi золотii,

І деревце те не товсте.

28.[127 - Згiдно з античними мiфами, той, хто хоче повернутися назад з пiдземного царства Плутона, мусить мати при собi золоту гiлку з чарiвного дерева – символ життя. Взагалi золота гiлка в легендах. багатьох народiв – чудодiйний талiсман, який вiдкривае дорогу в недоступнi мiсця або до скарбiв. І. Котляревський переосмислюе цей мiф у дусi украiнськоi народноi творчостi, легенд, пов'язаних з прадавнiм, ще доби язичества, святом Івана Купала.

Раз на рiк, рiв но опiвночi в Купальську нiч (з 23 на 24 червня за ст. ст.) десь у глухому, дикому лiсi зацвiтае папороть. Хто зiрве чудесну квiтку папоротi, той опануе таемничими силами, матиме змогу здiйснити своi бажання, добуде закопанi скарби i т. iн. Зiрвати квiтку папоротi дуже нелегко не тiльки тому, що вона рiдко трапляеться, а й тому, що ii стережуть злi духи, нечиста сила. Інколи, щоб добути цю квiтку, входять у спiлку з нечистою силою. У наступних 29 – 33-й строфах поеми Еней у пошуках i добуваннi золотоi гiлки зустрiчае такi ж перешкоди, як i героi народних казок та легенд у походах за квiткою папоротi. Народнi купальськi легенди використав i шанувальник «Енеiди» росiйський письменник М. Гоголь у повiстi «Нiч пiд Івана Купала».]Із дерева сього зломити

Ти мусиш гiлку хоть одну;

Без неi бо нi пiдступити

Не можна перед сатану;

Без гiлки i назад не будеш

І душу з тiлом ти погубиш,

Плутон тебе закабалить.

Іди ж, та пильно приглядайся,

На всi чотири озирайся,

Де деревце те заблищить.

29. Зломивши ж, зараз убирайся,

Якмога швидше утiкай;

Не становись, не оглядайся

І уха чим позатикай;

Хоть будуть голоса кричати,

Щоб ти оглянувся, прохати,

Гляди, не озирайсь, бiжи.

Вони, щоб тiлько погубити,

То будуть все тебе манити;

От тут себе ти покажи».

30.