Енеїда

Трут робили з вiдвареного в гречаному попелi гноту, ганчiрки або висушеного гриба, який через це мав назву трутовик. Іскра, одержана вiд удару залiзного кресала об камiнь, запалювала трут. Трут завертали в клоччя – грубе волокно, вiдходи пiд час обробки льону або конопель – i роздували вогонь.

54

Стояв у неi на городi – чому очерет складений на городi, а не в дворi, де стоять садибнi будiвлi, копицi сiна, соломи та iн.? У садибi двiр (iнколи обгороджений) – зовсiм не те саме, що город. Город обробляеться i на ньому можна ставити ожереди, копицi тощо тiльки тодi, коли достигла городина зiбрана, а нова ще не посаджена.

У даному разi саме так стоiть справа зi скошеним на паливо очеретом. Його звичайно косять на самому початку зими, коли тiльки став лiд на стоячих водах i ще не випав великий снiг. Город, що спускаеться до низу, в цю пору пустуе i на ньому зручно складати очерет. До весни увесь вiн чи бiльша частина його буде спалена. // Костер – тридцять кiп пов'язаного в кулi очерету. В копi – 60 кулiв.

55

Послала душу к чорту в ад – всi, хто накладае на себе руки, – вчиняе тяжкий грiх, якому немае прощення. Самогубцям уготованi вiчнi муки в пеклi (III, 71).

56

Палiнур – керманич на човнi Енея. Згiдно з легендою. Палiнур був кинутий у море з волi богiв, ворожих троянцям, а коли вибрався на берег, загинув вiд рук тубiльцiв. Його iм'ям був названий мис на пiвденно-захiдному узбережжi Італii, в областi Луканiя. В «Енеiдi» Вергiлiя Еней ще зустрiнеться з Палiнуром у пiдземному царствi Плутона (Вергiлiй.

– Кн. б. – Ряд. 337-387).

57

Шпуе – дуже бризкае, хвилюеться.

58

Ацест – легендарний цар Сiцiлii, родом з Троi. Цим пояснюеться, що «Ацест Енею, як би брату, Велику ласку показав».

59

Як водиться у подiбних випадках, несподiваних гостей почастували тим, що тримали у запасi для такоi нагоди, – салом, ковбасою, а оскiльки вони з далекоi морськоi дороги зголоднiли, то подали й тетерю (гарячу страву), яку можна приготувати нашвидкуруч: накришити у кип'яток сухарiв, засмажити цибулею на олii, посолити – i тетеря готова.

Сало – воно ще не раз буде згадуватися в «Енеiдi». З прадавнiх часiв його мiсце у харчовому рацiонi украiнського народу дуже значне. Серед харчових припасiв, якi, збираючись на вiйну з рутульцями, готуе вiйсько царя Латина, на першому мiсцi – сало i пшоно (IV, 98). З салом пов'язана велика кiлькiсть народних приказок, оповiдань, анекдотiв. Напр.