Богиня і Консультант

Офiцiант з волоссям, щедро намащеним гелем, щойно пiдтвердив компаньйонам, що замовленi Ярою деффкi з’являться з хвилини на хвилину.

– Це якась спецмобiлка? – поцiкавився Мiтелик, розкриваючи «жабку». Вона була чорною, з червоною пiдсвiткою значкiв. Цi значки майже гiпнотизували Мiтелика. Вони палали, немов iнвентарнi номери пекельних казанiв.

– Чому «спец»? – посмiхнувся Одноокий. – Нi, братику, це звичайна труба. Пояснюю популярно: для того, щоби поганi хлопцi не змогли нас ефективно контролювати, ми будемо кожнi три днi змiнювати пакети й апарати.

Кожнi три днi. А старi даруватимемо красивим тьолкам.

– Це поможе?

– Тьолкам?

– Нам.

– Радикально – нi, не поможе. Але трохи ми iм мозки попаримо.

– Кому «iм»? Ти увесь час кажеш: «вони», «поганi хлопцi». Я маю право…

– Бла-бла-бла… Яке таке право? Право – це окремо, брате… А питання твое? Це неправильне питання, брате… Чекай! Не бунтуй. Сьогоднi це неправильне питання. Сьогоднi – так. Як кажуть дуже просвiтленi схiднi мудрецi, е такi невчаснi западлючi ключi, вiд яких потрiбнi нам дверi замiсть того, щоб вiдкритися, заростають камiнням… Упс! Але прийде такий час, коли я тобi вiдповiм на твое питання.

Обiцяю. Не впадай у нерви, не думай про цю туфтень, думай про красивих цибатих тьолок. Зараз оця халдейська контора, – вiн кивнув на бармена, – нам пiджене класних тьолок. Старших консультанток з проблем бальшой i чiстай любвi. І вони нас приведуть у тантричну[7 - Тантра – iндiйсько-тибетська мiстична традицiя. У деяких школах тантри використовуються сексуальнi практики. ] рiвновагу зi свiтовим ефiром.

– Ти не одружився?

– Знущаешся? З такою от мордою?

– У таке тепер не впираеться, Ярику. Ти ж не бiдний пацан. Їздиш на «лендкрузерi», втикаеш по серйозних темах. Розумний, талановитий такий пацан.

– Ага, не бiдний i iжджу на «лендкрузерi». А ще купую класних молодих тьолок… Дуже класних, з довгими ногами i станками на всi триста шiстдесят… А чому, братику, до речi, у тебе з Анжелою не зiйшлося?

– Спочатку все було добре.

Навiть дуже добре. Любов, дела…

– Спочатку завжди все добре, братику. – Яра випив свое вiскi, подзенькав крижинками у порожнiй склянцi. – А потiм гiвно починае перти на оглядовi майданчики. Правильно я кажу?

– На майданчики… Красиво iзлагаеш, брате. Може, в когось бувае iнакше… Не знаю, Яра, не знаю… Анжела завжди прагнула бути центровою. Мати все найкраще. Найдорожче. Найгламурнiше.

– Не з твоею зарплатою, брате.

– Я старався…

– …Й обiсрався.