Публіцистика

] чи теологом, як Спiноза[17 - Бенедикт Спiноза (1632–1677) – нiдерландський фiлософ, науковець, полiтичний та релiгiйний мислитель, бiблiйний екзегет та критик.], дитиною, що бавиться в садку, або рибалкою, що закидае сiтi в море. Неважливо, ким вiн е, якщо в ньому присутне усвiдомлення досконалостi душi, що покоiться в його тiлi. Усяке наслiдування чужоi моральностi або чужого життя е злом. Нинi вулицями Єрусалима повзе юродивий, несучи на своiх плечах дерев’яний хрест. Вирiшивши жити серед прокажених, отець Дамiан[18 - Дамiян Йосиф де Вестер (1840–1889) – святий Римсько-Католицькоi Церкви, член чоловiчоi монашоi конгрегацii Святiйших Сердець Ісуса i Марii, священик, мiсiонер.

Вiдомий як «отець Дамiан прокажених», «Апостол прокажених».] став подiбним Христу, бо таким служiнням втiлив усе найкраще, що в ньому е. Та вiн уподiбнився Христу не бiльше за Вагнера[19 - Вiльгельм-Рiхард Вагнер (1813–1883) – нiмецький композитор, диригент, теоретик музики, письменник-публiцист, представник «Веймарськоi школи». Вiдомий насамперед завдяки своiм операм («Перстень Нiбелунга», «Тангейзер»).], коли той втiлив свою душу в музицi, або Шеллi, коли той втiлив свою душу в пiснi. Усi люди рiзнi. Не бракуе як довершених, так i недосконалих особистостей. Та якщо людина може, задовольнивши поклик до благодiйностi, лишитися вiльною, не може вона лишитися вiльною, задовольнивши поклик до пристосуванства.

Отже, Індивiдуалiзм е тим, чого ми досягнемо шляхом Соцiалiзму. Із цього логiчно виливае, що Держава мусить вiдкинути будь-якi мiркування щодо правлiння.

Мусить вона це зробити тому, що, як сказав один мудрець за багато столiть до Христа, iснування людства самого по собi можливе; iснування людства, яким хтось керуе, – нi. Усi форми правлiння е недосконалими. Деспотизм[20 - Деспотизм (грец. ???????? – необмежена влада) – форма держави, при якiй вся повнота влади належить одному володарю.] – це несправедливiсть щодо всiх, у тому числi й деспота, який прийшов у цей свiт iз кращою метою. Олiгархiя[21 - Олiгархiя (грец. ????????? – влада небагатьох) – полiтичний режим, у якому влада (полiтична, економiчна та iн.) належить невеликiй, закритiй та тiсно згуртованiй групi осiб; група людей, якi одночасно е i власниками засобiв виробництва, i можновладцями.] – це несправедливiсть щодо багатьох, а охлократiя[22 - Охлократiя (дав. – гр. ????? – натовп i ?????? – влада) – вироджена форма демократii, заснована на мiнливих примхах натовпу.