Публіцистика

Це справа авторiв популярних романiв. Нинi в Англii е один незрiвнянний романiст – пан Джордж Мередiт[34 - Джордж Мередит (1828–1909) – англiйський письменник вiкторiанськоi епохи. Найвiдомiший твiр – «Егоiст».]. У Францii е кращi автори, але свiтогляд жодного з них не зрiвняеться за широтою, рiзнобарв’ям i образною переконливiстю зi свiтоглядом пана Мередiта. У Росii е оповiдачi, якi краще втiлюють у лiтературнiй формi тему страждань. Та вiн опанував фiлософiю цiеi форми. Його героi не просто живуть – вони живуть i мислять.

Їх можна розглядати з незлiченноi кiлькостi сторiн. Вони неоднозначнi. Душа живе в них i навколо них. Вони е носiями смислiв i символiв. І пан Мередiт – автор цих дивовижних метушливих образiв – створив iх заради власноi втiхи й нiколи не цiкавився бажаннями публiки, та й не хотiв iх знати, нiколи не дозволяв публiцi нав’язувати йому свою волю чи впливати на нього, натомiсть усе бiльше розвиваючи власну особистiсть та створюючи власний неповторний твiр. Спершу його не помiтив нiхто. Це нiчого не змiнило. Тодi його помiтило кiлька людей. Це його не змiнило. Тепер його помiтив багато хто. А вiн i досi такий, як був. Незрiвнянний романiст. Те саме стосуеться й декоративного мистецтва. Ранiше публiка з вартою жалю наполегливiстю дотримувалася того, що я назвав би прямими традицiями Великоi Демонстрацii вселенськоi вульгарностi, вiд яких вiяло таким несмаком, що навiть оселi, в яких мешкали люди, були придатними хiба для слiпих. Та згодом починае створюватися прекрасне, кисть майстра виграе рiзноманiттям фарб, уява митця вражае довершенiстю форм, i починаеться доба використання прекрасних речей, якi цiнують i бережуть. Публiка була вкрай обурена. Вона оскаженiла. Говорила якусь дурню. Нiкому з митцiв до того не було дiла. І гiрше теж не стало. Нiхто з них не схилився перед диктатом громадськоi думки. І тепер ледь не в кожному сучасному будинку кидаеться в очi щось, що засвiдчуе гарний смак, засвiдчуе цiннiсть приемного оточення, вказуе на возвеличення прекрасного. Справдi, нинi житловi будинки, як правило, мають доволi привабливий вигляд. Культура людей значною мiрою покращилася. Заради справедливостi варто зауважити, що надзвичайний успiх революцiйних змiн в оздобленнi будинкiв, меблюваннi тощо став можливим не через те, що бiльша частина публiки стала набагато краще тямити в дизайнi.