Щоденник пані Ганки = Pamiętnik pani Hanki

– Як це? Невже ти хочеш, щоб я повiрила, нiби тобi загрожуе вiдставка через якийсь нiкчемний конверт?!

– По-перше, той конверт був зовсiм не нiкчемний. По-друге, я не мав права тримати його вдома чи принаймнi був зобов’язаний не забути про нього перед вiд’iздом до Парижа й вiддати полковниковi Корчинському. Щоправда, документи тi написано шифром, але цiлком iмовiрно, що тi, хто його захопив, вiднайдуть ключ. А що вони здобули його в такий простий i легкий спосiб, то мое начальство матиме мене, а може, вже й мае, за людину простакувату й легковажну, якiй не можна довiряти державних таемниць, бо вона не вмiе iх берегти.

А якщо вже…

Я перебила його:

– Мiй любий! Насамперед на тобi немае тут жодноi вини. Адже це я вiддала конверт. І тiльки якийсь iдiот може перекласти на тебе вiдповiдальнiсть за те, що зробила я. По-друге, якщо ти називаеш це легким способом, то цiкаво, який би ти назвав важким.

Яцек вельми засмутився.

– Ти, моя люба, на цих речах не розумiешся.

– Я й слухати не хочу про твою вiдставку.

Затям собi, що я вважатиму таку легкодухiсть за неповагу до мене. Та й що ти робитимеш, до чого вдасися, ким будеш, якщо пiдеш з мiнiстерства?… Я нiзащо на це не погоджуся. До того ж я вважаю твiй намiр передчасним.

– Як це передчасним? – здивувався вiн.

– А так, що зараз тобi нiчого не загрожуе, – ухильно мовила я.

Вiн наморщив чоло й сухо вiдказав:

– Загрожуе те, моя люба, що вони самi можуть примусити мене подати у вiдставку.

– Можуть, але невiдомо, чи примусять. Хай там хоч як, а я не бачу великоi рiзницi, чи ти сам подаси у вiдставку, чи тебе звiльнять.

А якщо ти поквапишся, то можеш втратити свое становище. Зараз же присягнися менi, що нi в якому разi не зробиш нiчого в цьому напрямку, не порадившись зi мною.

Вiн знизав плечима.

– Це я можу тобi обiцяти.

Нiчого бiльшого я й не хотiла. Я вже уклала собi весь план дiй. Сьогоднi ж поговорю з кiлькома дамами, якi мають вагу в мiнiстерствi. По-перше, довiдаюсь, якi там панують настроi щодо Яцека i чи справдi точаться розмови про той злощасний конверт, а по-друге, залучу на свiй бiк спiльникiв на той випадок, якщо таки випливе на свiт божий iсторiя з цiею триклятою англiйкою.

Я не маю сумнiву, що Яцек кохае мене i цiнуе. Одначе вiн i гадки не мае, яка в нього дружина. А та кретинка ще каже, нiби я не доросла до Яцека. Якщо я тепер збережу йому становище i врятую вiд тiеi шантажистки, вiн завдячуватиме всiм менi й тiльки менi.

Шкода, що я нiкому не можу звiритися.