З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя

]

iз циклу «Незнаному вояковi»

О, Нацiе, дужа i вiчна, як Бог, —

Не це поколiння холопiв, —

Хто злото знеславить твоiх перемог

При Корсунi i Конотопi?

О, Нацiе, що над добро i над зло,

Над долю i ласку, i кару,

Поставила тих, що iх сотнi лягло

У днi незабутi Базару.

Товаришу, ти, чие тiло вжила

Рiшуча рука, як штилета.

Тремтять молодi i здоровi тiла,

І зводяться крила до лету.

І ми будем гiднi не слави й похвал,

Учинку, що горами руха!

Гранати, петарди, живий арсенал

Із плотi розкутого духа.

О, думка, що тiло без жалю руба,

Що очi й уста твоi сушить.

Архангельська срiбноголоса труба

Гремить крiзь простори i душi.

І мертвi встають, i шукають хреста,

Їх очi розчахнуто-тьмянi.

Встають, наче поросль, струнка i густа, —

Страшне поколiння титанiв.

Твiй крик металевий у iншi серця,

Що квiтами квiтнуть у глушi:

Убийте в гадках своiх матiр-отця,

Залiзом випалюйте душi.

О, вiрте, всi мури земного впадуть,

Як серце обернеш у сурму.

Найвищi бо вежi духовностi ждуть

Твойого шаленого штурму.

Та ти не вiдхилиш свойого вiнця,

Блiдий, наче крейда, i тихий.

Пiдеш неухильно, пiдеш до кiнця,

І вибух зголосить твiй прихiд.

Розкрийте зiницi, розкрийте серця,

Черпайте криштальне повiтря.

Одвiку земля не зазнала-бо ця

Такого безкрайого вiтру.

Вiн вiе, шалений, над стернями днiв

Диханням незламноi волi

Вiд дальних пiкетiв, вартових огнiв

Імперii Двох Суходолiв.

Вiн вiе диханням солоним, як кров,

Тугих океанових надрiв,

Що iх Севастопiль на все розпоров

Кiльватерним ладом ескадри.

Над хижим простором Верхiв’я – Памiр,

Слiпуча i вiчна, як слава,

Напружена арка на цоколi гiр —

Яснiе Залiзна Держава.

Захочеш – i будеш[21 - Не входить у шкiльну програму.]

Захочеш i будеш! В людинi, затям,

Лежить невiдгадана сила —

Зрослась небезпека з вiдважним життям,

Як з тiлом смертельника крила.

…Вперед, Укра?но! В Тебе – тяжкi стопи,

Пожари хат димляться з-пiд них.

Нi Росi?, нi Європi

Не зрозумiти синiв Тво?х!

Дмитро Васильович Павличко

Нар. 1929 (с. Стопчатiв, Івано-Франкiвська область)

Я е трудний народ[22 - Не входить у шкiльну програму.]

Я есть народ, якого Правди сила

нiким звойована ще не була.

Яка бiда мене, яка чума косила! —

а сила знову розцвiла.