На нашем сайте вы можете читать онлайн «До зірок». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
До зірок

Дата выхода
12 октября 2020
Краткое содержание книги До зірок, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению До зірок. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Оповідання Ф. С. Фіцджеральда (1896–1940) вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, – амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття – від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».
До зірок читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу До зірок без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Але зараз ii бездоннi карi очi, великi, чарiвно окресленi вуста та рум’янець на вузьких вилицях робили ii схожою на фею, що дратувало тих, кому до вподоби, щоб дiти мали звичайнiсiнький вигляд. На якусь мить Безiлу вiдкрилось майбутне, i вiн раптом пiддався чарам ii життевоi наснаги. Вперше в життi вiн вiдчув дiвчину як дещо цiлiсне, абсолютно протилежне i водночас невiддiльне вiд нього самого, i його охопив приемний озноб вiд сумiшi втiхи та болю. Це вiдчуття було цiлком зрозумiлим, i вiн сприйняв його цiлком свiдомо.
Це вiдчуття надто схвилювало Безiла. Вiн спробував вiдмахнутися вiд нього, тому що був не в змозi його збагнути, допоки спочатку на самотi усе не обмiркуе. Вiн стрiмко кружляв по майданчику на велосипедi й, проiжджаючи повз Імоджен, вiдводив погляд.
– Вийдеш сьогоднi ввечерi? – схвильовано запитав вiн. – На подвiр’i Вортонiв либонь збереться компанiя.
– Запитаю дозволу в мами.
– Я тобi зателефоную. Без тебе я теж не пiду.
– Чому? – i вона знову всмiхнулася, вселяючи в нього надiю.
– Бо не хочу.
– Але чому без мене не хочеш?
– Слухай, – випалив вiн, – хто з хлопцiв подобаеться тобi бiльше, нiж я?
– Нiхто. Менi до вподоби ти, i ще Г’юберт Блер.
Безiл навiть не приревнував, коли почув це iм’я разом зi своiм. З Г’юбертом Блером нiчого не можна було вдiяти – до нього можна було лише ставитися фiлософськи, як i вчиняли всi хлопцi, якi намагалися збагнути вибiр дiвочих сердець.
– А ти менi подобаешся бiльше за всiх! – шалено зiзнався вiн.
Ваговитiсть строкатого неба вiд рожевих хмар не видавалася тепер нестерпною. Безiл усе глибше пiрнав в океан незбагненноi любовi, а всерединi нього здiймалися теплi хвилi, якi несли все його буття до цiеi дiвчини.
Вони дiйшли до брами ii будинку.
– Зайдеш у гостi, Безiле?
– Нi. – Вiн одразу збагнув, що втнув похибку, та слово не горобець. Дещо невловиме щойно вiд нього вислизнуло. Однак вiн усе ще зволiкав.











