До зірок

Джон штовхнув дверi, якi виявилися незамкненими, та увiйшов.

Дитяча забава розпочалася о пiв на четверту, та Едiт Ендрос, мудро розрахувавши, що враження вiд новоi сукнi буде гострiшим, коли вбрання iнших вже помнуться, прийшла з донечкою о п’ятiй. Коли вони ступили на порiг, вечiрка була в самому розпалi. Четверо дiвчат та дев’ятеро хлоп’ят – накрученi, нарядженi та вимитi до лоску з усiею турботою, на яку здатне лише материнське, горде та ревниве серце, – танцювали пiд патефон. Насправдi, танцювали двое чи трое малюкiв, та оскiльки решта снували назад i вперед, шукаючи в матусь заохочення, здавалося, що танцюють усi.

Щойно з’явилася Едiт iз донькою, музику тимчасово заглушив хор вигукiв, серед яких найчастiше лунало слiвце «диво», а маленька Едi нiяково озиралася довкруги та перебирала подiл рожевоi сукнi. Дiвчинку не цiлували – все- таки гiгiенiчний вiк – ii просто пустили кiмнатою, вiд мами до мами, i кожна, тримаючи за рожеву ручку, проворкотала: «Яке диво», перед тим, як передати ii iншiй матусi.

Опiсля ii пiдбадьорили, легенько пiдштовхнули, i дитя вiдразу поринуло у вихор веселощiв.

Едiт-старша затрималася поговорити з мiсiс Маркi бiля дверей, та одним оком стежила за крихiтною фiгуркою в рожевому. Мiсiс Маркi вона недолюблювала – особа явно неотесана, та ще й чванлива, але, оскiльки ii Джон та Джо Маркi приятелювали та щоранку разом iздили в мiсто, жiнки старанно створювали видимiсть щиросердноi приязнi. При зустрiчах вони завжди лагiдно осипали одна одну лагiдними докорами: «Що ж це ви до нас не заходите?» – i планували «якось разом пообiдати та сходити в театр», однак лише цими розмовами iхнi зустрiчi i обмежувалися.

– Крихiтка Едi така гарненька, – сказала мiсiс Маркi, усмiхаючись та облизуючи губи. Цю звичку Едiт уважала особливо огидною. – Така вже доросла, аж не вiриться!

Едiт подумала, а чи немае у словi «крихiтка» натяку на те, що Бiллi Маркi важить на п’ять фунтiв бiльше, хоч i молодший за ii донечку на кiлька мiсяцiв.

Вона взяла запропоновану iй чашку чаю, сiла на канапу до двох iнших гостей та палко почала оповiдати про останнi успiхи й витiвки своеi крихiтки, в чому й полягала для неi основна мета сьогоднiшнього вiзиту.

Промайнула година. Танцi встигли надокучити, й малята взялися за серйознiшi забави. Вони разом ввалилися до iдальнi та, обiгнувши великий стiл, видерлися на кухоннi дверi, звiдки були знятi експедицiйним корпусом мам.