Долина страху

Значна частина коштiв розмiщена, либонь, за кордоном, швидше за все в Нiмецькому або Лiонському банках.

Мак-Дональд слухав дуже уважно, але шотландська практичнiсть змусила його перервати мого друга.

– Погодьтеся, мiстере Голмс, ви дещо вiдiйшли вiд теми. Поки що ми знаемо тiльки, що е якийсь зв’язок мiж професором i злочином у Бiрлстоунi. Такий висновок ви робите iз застереження, отриманого вами вiд якогось Порлока. Якi ще припущення можемо зробити?

– Можемо припустити можливi мотиви злочину. Вам слiд знати, що Морiартi тримае своiх пiдопiчних у залiзних лещатах.

Дисциплiна, яку вiн запровадив, просто вражае. Єдине можливе покарання в його кодексi – смерть! Це дае пiдставу припустити насамперед, що вбитий Дуглас зрадив свого лiдера, тож його покарали. Коли про нього дiзнаються iншi, то страх смертi ще дужче змiцнить дисциплiну. Про долю, призначену Дугласу, заздалегiдь дiзнався один iз другорядних членiв зграi, i вiн повiдомив про це менi.

– Це лише здогад…

– Та нi, це одна зi звичайних махiнацiй Морiартi.

Там був грабунок?

– Я про таке не чув.

– Якщо був, то це свiдчить проти першоi гiпотези й на користь другоi. Морiартi мiг бути залучений до справи обiцянкою частки вiд прибутку або керувати нею за оплату готiвкою. І те, й iнше однаково можливо. Але як би там не було, вiдповiдi на всi запитання маемо шукати саме в Бiрлстоунi.

– У такому разi – гайда в Бiрлстоун! – погодився Мак-Дональд i пiдвiвся з крiсла. – Хай йому грець! Уже пiзно, джентльмени, тому на збори маемо всього кiлька хвилин.

Голмс i я пiдвелися й почали вдягатися.

– Мiстере Мак, дорогою розповiсте нам про всi вiдомi вам деталi…

Інформацiя ця була достатньо мiзерною, але все ж з’ясувалося, що справа, яка очiкувала нас, виявилася винятковою. Вислуховуючи сухi й на перший погляд незначнi подробицi, Голмс пожвавився, час вiд часу потирав руки й хрустiв тонкими пальцями. Мiсяцi бездiяльностi залишилися позаду, i тепер нарештi його чудовим здiбностям знайшлося гiдне застосування. Голмс зовсiм змiнився: очi його виблискували, i все тонке нервове обличчя нiби сяяло внутрiшнiм свiтлом.

З напруженою увагою слухав вiн коротку оповiдь Мак-Дональда про те, що нас чекало в Сассексi. Письмове повiдомлення з викладом подiй iнспектор отримав iз першим ранковим потягом. Мiсцевий полiцiйний офiцер Вайт Мейсон – його особистий приятель; це пояснюе, чому Мак-Дональд отримав повiдомлення швидше, нiж це зазвичай вiдбуваеться, коли когось iз Скотленд-Ярду викликають у провiнцiю.