Пригоди Шерлока Голмса

– Дозвольте менi роздивитися, – попросив Голмс, зупинившись на розi й уважно розглядаючи кожен будинок, один за одним. – Хочу запам’ятати розташування будiвель. Вивчення Лондона – моя пристрасть… Спочатку знаходиться тютюновий магазин Мортiмера, пiсля нього – газетна крамничка, далi – Кобурзьке вiддiлення «Мiського та примiського банку», далi – вегетарiанський ресторан, ще далi – депо фiакрiв Мак-Ферлейна. А там уже наступний квартал… Ну, докторе, свое ми зробили! Тепер можемо трохи розважитися: канапка, горнятко кави – i в краiну скрипок, де все солодке, млосне та гармонiйне, де немае рудих клiентiв, котрi докучають нам головоломками.

Мiй приятель пристрасно захоплювався музикою. Вiн був не лише дуже здiбним виконавцем, але й неабияким композитором. Весь вечiр просидiв у крiслi, цiлком щасливий, легко ворушачи довгими тонкими пальцями в такт музицi: його м’яко усмiхнене обличчя, його вологi, затуманенi очi нiчим не нагадували Голмса-детектива, безжалiсного хитрого Голмса, переслiдувача бандитiв.

Його дивовижний характер складався з двох стрижнiв. Менi часто спадало на гадку, що його приголомшлива своею точнiстю проникливiсть народилася в боротьбi з поетичною задумою, яка становила основну рису цього чоловiка. Вiн постiйно переходив вiд цiлковитоi розслабленостi до надзвичайноi енергiйностi. Я вже добре знав, iз яким бездумним спокоем вiн вiддавався своiм iмпровiзацiям i нотам вечорами. Але коли мисливська пристрасть раптово охоплювала детектива, властива йому блискуча сила мислення наростала до ступеня iнтуiцii, i люди, незнайомi з його методою, починали вважати, що перед ними не людина, а якась надприродна iстота. Спостерiгаючи за ним у Сент-Джеймс-холi й помiтивши, з якою повнотою його душа вiддаеться музицi, я вiдчував, що тим, за ким вiн полюе, буде непереливки.

– Ви, докторе, збираетеся, звiсно, йти додому, – сказав вiн, коли концерт скiнчився.

– Додому, куди ж iще?

– А менi ще треба залагодити одну справу, яка забере в мене три-чотири години. Ця подiя на Кобург-сквер – дуже серйозна рiч.

– Серйозна?

– Там готуеться великий злочин. У мене е всi пiдстави вважати, що ми ще встигнемо йому запобiгти. Але все ускладнюеться через те, що сьогоднi субота. Увечерi менi може знадобитися ваша допомога.

– О котрiй годинi?

– Десь о десятiй, не ранiше.

– Рiвно о десятiй буду на Бейкер-стрит.

– Красно дякую. Майте на увазi, докторе, що справа буде небезпечна. Вiзьмiть iз собою свiй армiйський револьвер.