Пригоди Шерлока Голмса

О, мiстере Голмс, якби ви так само допомогли й менi! Я незаможна, але все ж маю ренту в сто фунтiв на рiк i, крiм цього, заробляю друкуванням на машинцi, i готова вiддати все, аби дiзнатися, що сталося з мiстером Госмером Енджелом.

– Чому ви так квапилися звернутися до мене за порадою? – спитав Шерлок Голмс, склавши кiнчики пальцiв i дивлячись на стелю.

На невибагливому личку мiс Мерi Сазерленд знову з’явився переляк.

– Так, я й справдi мало не вилетiла з дому, – пiдтвердила вона. – Мене розлютила байдужiсть, iз якою мiстер Вiндiбенк, тобто мiй батько, поставився до цiеi справи.

Вiн не хоче йти нi в полiцiю, нi до вас, нiчого не бажае робити, лише каже, що нiчого страшного не сталося, ось я й не витримала, абияк одягнулася й вирушила прямо до вас.

– Ваш батько? – уточнив Голмс. – Скорiше, вiтчим. Адже у вас рiзнi прiзвища.

– Атож, вiтчим. Я називаю його батьком, хоча це смiшно – вiн усього на п’ять рокiв i два мiсяцi старший за мене.

– А ваша матiнка жива?

– О, так, мама жива й здорова. Не дуже я була задоволена, коли вона вийшла замiж, i настiльки швидко пiсля смертi татка, причому новий чоловiк рокiв на п’ятнадцять за неi молодший.

У тата була паяльна майстерня на Тоттенгем-Корт-роуд – прибуткова справа, i мама продовжувала вести ii за допомогою старшого майстра, мiстера Гардi. Але мiстер Вiндiбенк змусив ii продати майстерню: йому, бачте, не личить, бо вiн комiвояжер iз продажу вин. Вони отримали чотири тисячi сiмсот фунтiв разом iз вiдсотками, хоча батько, якби був живий, отримав би набагато бiльше.

Менi здавалося, що Шерлоку Голмсу набридне ця буденна розповiдь, але вiн, навпаки, слухав дуже уважно.

– І ваш особистий прибуток походить iз цiеi суми? – спитав вiн.

– О нi, сер! У мене своi статки, я отримала спадок вiд дядька Неда iз Окленда. Капiтал у новозеландських цiнних паперах, чотири з половиною вiдсотки рiчних. Загалом двi з половиною тисячi фунтiв, але я можу отримувати лише вiдсотки.

– Все це дуже цiкаво, – зазначив Голмс. – Отримуючи сто фунтiв на рiк, та ще й пiдпрацьовуючи, ви, певна рiч, маете можливiсть мандрувати та дозволяти собi iншi розваги.

Переконаний, що на прибуток у шiстдесят фунтiв самотня жiнка може жити цiлком безбiдно.

– Я могла б обiйтися й меншим, мiстере Голмс, але ви ж розумiете, що не хочу обтяжувати сiм’ю, тому, поки живу з ними, вiддаю грошi на господарство. Звiсно, це тимчасово. Мiстер Вiндiбенк щокварталу отримуе моi вiдсотки та вiддае iх мамi, а я вже живу з друкування на машинцi.