Пригоди Шерлока Голмса

Зауважте, наприклад, мiстере Вiндiбенк, що у вашiй записцi буква e розпливаеться, а у лiтери r немае хвостика. Є ще чотирнадцять характерних ознак, але цi одразу ж кидаються у вiчi.

– У нашому офiсi на цiй машинцi пишуть усi листи, i шрифт, без сумнiву, трохи стерся, – погодився наш вiдвiдувач, спрямувавши на Голмса проникливий погляд.

– А тепер, мiстере Вiндiбенк, покажу вам щось дуже цiкаве, – продовжував Голмc. – Маю намiр найближчим часом написати невелику роботу на тему «Друкарськi машинки та злочини».

Це питання цiкавить мене вже давно. Ось чотири листи, написанi зниклим. Усi вони надрукованi на машинцi. Погляньте: у них усi e розпливаються й у всiх r немае хвостикiв, а якщо скористатися моею лупою, можна також виявити й iншi чотирнадцять ознак, про якi я згадував.

Мiстер Вiндiбенк пiднявся з крiсла й вхопив свого капелюха.

– Не можу гаяти час на безглузду балаканину, мiстере Голмc, – сказав вiн. – Якщо зможете затримати цього чоловiка, хапайте його й повiдомте менi.

– Ясно, – заявив Голмc, пiдiйшов до дверей i обернув ключ у замку. – У такому разi повiдомляю, що я його затримав.

– Як! Де? – вигукнув Вiндiбенк, смертельно зблiд, озираючись, як пацюк, що потрапив у пастку.

– Не варто, справдi, годi, – чемно промовив Голмс. – Ви тепер нiяк не зможете вiдвертiтися, мiстере Вiндiбенк. Усе це дуже ясно, i ви зробили менi дуже нечемний комплiмент, припустивши, що я не зможу вирiшити таке просте завдання.

Сiдайте, i поспiлкуемося.

Наш гiсть упав на крiсло. Обличчя його викривилося, на чолi виступив пiт.

– Це… це – непiдсудна справа, – бурмотiв вiн.

– Боюся, що ви маете рацiю, але, мiж нами кажучи, Вiндiбенку, з таким жорстоким, егоiстичним i безсердечним шахрайством я ще не стикався. Зараз спробую розповiсти, як розвивалися подii, а якщо я в чомусь помилюся, то виправте мене.

Вiндiбенк сидiв зiщулившись i низько понуривши голову. Вiн почувався цiлковито спустошеним.

Голмс поклав ноги на решiтку камiна, вiдкинувся назад i, заклавши руки до кишень, узявся розповiдати швидше собi самому, нiж нам:

– Чоловiк одружуеться з жiнкою, набагато старшою за нього самого, спокусившись на ii грошi; вiн також користае з прибуткiв своеi падчерки, оскiльки вона живе з ними. Для людей iхнього кола це вельми солiдна сума, i втратити ii – вiдчутний удар. Заради таких грошей варто й потрудитися.