Справи Шерлока Голмса

Власник будинку стояв перед величезною шафою, розташованою мiж вiкнами, в якiй розмiщалася частина китайськоi колекцii. Вiн тримав у руцi маленьку коричневу вазу й обернувся до мене, щойно я увiйшов.

– Благаю вас, лiкарю, сiдайте, – сказав барон, – я щойно оглядав своi скарби та розмiрковував, чи зможу справдi чимось поповнити таку колекцiю. Ось екземпляр перiоду Тан, датуеться сьомим столiттям. Імовiрно, вас зацiкавить. Упевнений, що вам не доводилося бачити майстернiшоi роботи та кращоi глазурi. Ви принесли з собою блюдце, про яке писали?

Я обережно розгорнув пакет i передав барону.

Той сiв за стiл, пiдсунув до себе лампу, бо вже сутенiло, i почав уважно розглядати мiй товар. Жовте свiтло падало на його обличчя, i поки вiн був захоплений своiм заняттям, я мiг спокiйно його розгледiти.

Барон був на диво вродливий i мав цiлком заслужену репутацiю европейського красеня. Вiн був середнього зросту, елегантний i спритний. Смагляве, майже схiдне обличчя та великi важкi очi причаровували. Чорне волосся з блискучим вiдливом було ретельно зачесане.

Можна було б замилуватися його правильними рисами, якби не рот. Це був рот убивцi – жорстокий, безжальний, iз прямими тонкими губами, схожий на страшну глибоку рану на прекрасному обличчi. Свiтла смужка шкiри вiддiляла рот вiд маленьких вусикiв, тож виглядав вiн, як сигнал небезпеки, що попереджае про смертельну загрозу. Голос барона був на диво приемним, а манери надзвичайно вишуканi. Я дав би йому трохи бiльше за тридцять, хоча насправдi, як потiм з’ясувалося, йому було сорок два роки.

– Чудово, справдi просто чудово! – сказав вiн нарештi. – І ви кажете, що у вас е сервiз iз шести аналогiчних предметiв. Однак я здивований, що нiколи не чув про такi прекраснi взiрцi. В Англii менi вiдомий тiльки один зразок, рiвний цьому, але його, звiсно ж, не продадуть. Чи не буде нескромнiстю спитати вас, докторе Бартон, яким чином вiн потрапив у вашi руки?

– Хiба це мае значення? – спитав я з дуже безтурботним виглядом. – Ви бачите, що перед вами оригiнал, а що стосуеться його цiни, то я вдовольнюся думкою експерта.

– Дуже загадково, – сказав барон, а його темнi очi зблиснули пiдозрою. – В угодах такого плану зазвичай хочеться дiзнатися про все заздалегiдь. Не заперечую, що екземпляр автентичний. У цьому не маю жодних сумнiвiв. Але я змушений взяти до уваги будь-яку можливiсть, адже згодом може виявитися, що у вас не було прав на продаж.

– Я б мiг надати вам вiдповiднi гарантii.