Справи Шерлока Голмса

– Звiсно, але тодi виникае питання, чого вартi вашi гарантii.

– На це вам дадуть вiдповiдь моi банкiри.

– Нехай так, i все ж угода здаеться менi доволi незвичною.

– Ви можете прийняти моi умови або нi, – сказав я з байдужою iнтонацiею, – ви перший, до кого я звернувся, бо вважав вас знавцем китайськоi керамiки, але менi неважко буде знайти й iнших покупцiв.

– Хто вам сказав, що я знавець?

– Знаю, що ви написали книжку на цю тему.

– Ви ii читали?

– Нi.

– Ну, менi стае все важче вас зрозумiти.

Маючи у своiй колекцii такий цiнний експонат, ви досi не спромоглися звернутися до книжки, яка пояснила б вам його справжню цiннiсть i значення. Як ви це поясните?

– Я дуже зайнята людина. Мiй основний фах – лiкар.

– Це не вiдповiдь. Якщо в людини е хобi, вона вiддаеться йому цiлком, чим би крiм цього не займалася. З вашого листа я збагнув, що ви не дилетант у своему захопленнi.

– Таким себе вважаю.

– Чи можу я поставити вам кiлька запитань, аби перевiрити вашi знання? Мушу зауважити, докторе Бартон, якщо ви справдi лiкар, то ваш вiзит стае все бiльш i бiльш пiдозрiлим.

Хотiв би вас спитати, що ви знаете про iмператора Сему i який вiн мае стосунок до скарбницi Сесоiн неподалiк вiд Нари? Вибачте, невже це викликае у вас незручностi? Розкажiть трохи про династiю Пiвнiчна Вей та ii мiсце в iсторii керамiки.

Я схопився, прикинувшись розлюченим.

– Це обурливо, сер, – сказав я, – я прийшов сюди, щоб зробити вам послугу, а не для того, щоб ви екзаменували мене, як хлопчиська.

Можливо, моi знання поступаються вашим, але я, звiсно, не збираюся вiдповiдати на запитання, якi менi ставлять у такiй образливiй формi.

Якийсь час барон спокiйно витрiщався на мене, аж раптом очi його спалахнули, i мiж зубами блиснула смужка бiлих зубiв.

– То он у чому рiч! Ви прийшли шпигувати за мною! Ви – агент Голмса. Усе це спритний виверт, ви просто розiгруете мене. Колега, як я чув, при смертi, тому й послав вас стежити за мною. Ви пролiзли сюди обманом, i, бог свiдок, побачите, що вийти звiдси набагато важче, нiж увiйти.

Вiн схопився на ноги, а я вiдступив назад, приготувавшись оборонятися. Барон практично збожеволiв вiд лютi. Можливо, вiн запiдозрив мене з початку зустрiчi, а допит лише пiдтвердив його припущення, i було ясно, що моя хитрiсть провалилася. Вiн запустив руку в бiчну шухляду столу, намацуючи щось, але в цю мить якийсь звук привернув його увагу, i вiн завмер, уважно прислухаючись.