Справи Шерлока Голмса

Блискучий цилiндр, темний пiджак, кожна деталь – вiд шпильки з перлиною в чорнiй шовковiй краватцi до блiдо-лiлових шкарпеток i лакованих черевикiв – свiдчила про прискiпливу охайнiсть, якою вiн завжди вирiзнявся. Високий владний аристократ заповнив усю нашу маленьку кiмнатку.

– Певна рiч, я був готовий зустрiти тут i доктора Ватсона, – чемно вклонився вiн, – його участь може виявитися вельми доречною, мiстере Голмс, адже ми маемо справу з людиною, здатною на будь-який злочин, яку практично нiщо не здатне зупинити.

Я би сказав, що це найнебезпечнiша особа в Європi.

– У мене було кiлька супротивникiв, цiлком гiдних такого лестивого звання, – всмiхнувся Голмс. – Ви не курите? У такому разi прошу менi вибачити, що запалю люльку. Якщо особа, про яку ви згадали, небезпечнiша, нiж покiйний професор Морiартi або ще живий полковник Себастьян Моран, то зустрiч справдi не обiцяе нiчого приемного. Я можу дiзнатися iм’я?

– Ви колись чули про барона Грюнера?

– Маете на увазi австрiйського вбивцю?

Полковник Демерi сплеснув руками й усмiхнувся.

– Вiд вас нiчого не сховаеться, мiстере Голмс! Чудово! Отже, ви вже склали про нього думку як про вбивцю.

– Стежити за злочиннiстю на континентi – мiй фах. Той, кому доводилося читати про те, що трапилося в Празi, не може сумнiватися у провинi цього чоловiка. Його врятував суто юридичний казус i пiдозрiла смерть свiдка. Я настiльки впевнений, що це вiн убив свою дружину пiд час так званого нещасного випадку на перевалi Шплюген[1 - Перевал Шплюген в Альпах сполучае Швейцарiю й Італiю.

], нiби бачив усе на власнi очi. Менi також вiдомо, що вiн переiхав до Англii, i я передчував, що рано чи пiзно менi доведеться з ним зiштовхнутися. То що ж накоiв барон Грюнер цього разу? Чи це не продовження тiеi давньоi трагедii?

– Нi, мiстере Голмс, справа набагато серйознiша. Адже важливiше запобiгти злочиновi, нiж вершити правосуддя. Справдi жахливо усвiдомлювати власне безсилля, коли у вас на очах створюють огидний задум i вам цiлком зрозумiло, чим усе закiнчиться.

Чи може людина потрапити в бiльш скрутне становище?

– Ймовiрно, нi.

– Отже, ви не вiдмовитеся допомогти моему клiентовi, iнтереси якого я представляю?

– А я й не збагнув, що ви лише посередник. Хто ж головна дiйова особа?

– Благаю вас, мiстере Голмс, не питайте. Я пообiцяв, що добре iм’я цiеi людини жодним чином не буде згадане. Його намiри надзвичайно чеснi та шляхетнi, однак вiн вважае за краще залишатися в тiнi.