Спогади про Шерлока Голмса

Часниковий соус – саме те, що може заглушити аромат опiуму. Навряд чи можна знайти якусь залежнiсть мiж появою Фiцроя Сiмпсона в тих краях саме того вечора з бараниною пiд часниковим соусом на вечерю в родинi Стрекерiв. Залишаеться припустити, що вiн випадково прихопив з собою того вечора порошок опiуму. Але така випадковiсть належить уже до царини дивовиж. Тому цей варiант виключений. Отже, Сiмпсон опиняеться поза пiдозрою, зате в центр уваги потрапляють Стрекер i його дружина – единi люди, хто мiг вибрати на вечерю баранину з часником.

Опiум пiдсипали конюху прямо в тарiлку, тому що всi iншi мешканцi Кiнгс-Пайленда iли ту ж саму страву без будь-яких негативних наслiдкiв. Хтось всипав опiум, поки служниця не бачила. Хто ж? Тодi я згадав, що собака мовчав тiеi ночi. Як ви здогадалися, цi двi обставини найтiснiшим чином пов’язанi. З розповiдi про появу Фiцроя Сiмпсона в Кiнгс-Пайлендi випливало, що в стайнi е собака, але вiн чомусь не загавкав й не розбудив конюхiв, котрi спали на сiннику, коли в стайню хтось увiйшов i вивiв коня. Без сумнiву, собака добре знав нiчного гостя. Я вже був впевнений, або, якщо хочете, майже впевнений, що вночi в стайню увiйшов i вивiв Срiбну зiрку саме Джон Стрекер. Але яка в нього була мета? Явно ганебна, iнакше навiщо йому було присипляти власного помiчника? Однак, що вiн задумав? Цього я ще не розумiв. Вiдомо багацько випадкiв, коли тренери ставлять великi суми проти своiх же коней через пiдставних осiб i за допомогою якогось шахрайства не дають iм виграти. Інодi вони пiдкуповують жокея, i той притримуе коня, iнодi вдаються до хитрiших i надiйнiших засобiв. Що хотiв зробити Стрекер? Я сподiвався, що вмiст його кишень допоможе в цьому розiбратися. Так i сталося. Пригадуете, звiсно, той дивний нiж, який знайшли в руцi убитого, нiж, яким людина, перебуваючи при здоровому розумi, нiколи б не скористалася як зброею – нi для захисту, нi для нападу. Це був, як пiдтвердив наш доктор Ватсон, хiрургiчний iнструмент для дуже тонких операцiй. Ви, певна рiч, полковнику, знаете, адже ви досвiдчений експерт, що можна проколоти сухожилля на нозi коня так майстерно, що на шкiрi не залишиться жодних слiдiв. Кiнь пiсля такоi операцii буде трохи кульгати, а всi припишуть кульгавiсть ревматизму або надмiрним тренуванням, але нiкому й на гадку не спаде запiдозрити тут чийсь злий намiр.

– Негiдник! Мерзотник! – викрикнув полковник.