Спілка рудих = Тhe Red-Headed League

– Однак воно явно справило на вас неприемне враження.

– Його колiр здавався неприродним, i в його рисах була дивна нерухомiсть. Коли я пiдходив ближче, воно якось несподiвано зникало.

– Скiльки часу минуло вiдтодi, коли дружина попросила у вас сто фунтiв?

– Майже два мiсяцi.

– Ви колись бачили фотографiю ii першого чоловiка?

– Нi, в Атлантi сталася велика пожежа незабаром пiсля його смертi й усi ii папери згорiли.

– Але все ж у неi виявилося свiдоцтво про його смерть. Ви казали, що особисто його бачили?

– Атож, пiсля пожежi вона зробила дублiкат.

– Ви хоча б раз зустрiчалися з кимось, хто знав ii в Америцi?

– Нi.

– Вона колись просила про те, щоб з’iздити туди?

– Нi.

– Не отримувала звiдти листiв?

– Наскiльки я знаю, нi.

– Дякую. Тепер я хотiв би трошки помiзкувати над цiею справою. Якщо котедж покинули назавжди, у нас можуть виникнути певнi труднощi; якщо ж тiльки на якийсь час, що менi видаеться вiрогiднiшим, то це означае, що мешканцiв учора попередили про ваш прихiд, i вони встигли сховатися.

Тодi, можливо, вони вже повернулися, i ми все це легко з’ясуемо. Я вам пораджу: повертайтеся до Норбера й ще раз огляньте котедж зовнi. Якщо переконаетеся, що в ньому хтось е, не вривайтеся самi в будинок, а лише дайте телеграму менi та моему колезi. Отримавши ii, ми за годину будемо у вас, а там дуже скоро дiзнаемося, у чому рiч.

– Ну, а якщо в будинку все ще нiкого немае?

– Тодi я приiду завтра, i ми з вами обговоримо, як бути.

До побачення, i головне – не хвилюйтеся, поки не дiзналися, що вам насправдi е чого хвилюватися.

– Боюся, справи тут кепськi, Ватсоне, – сказав мiй товариш, коли, вiдпровадивши мiстера Гранта Мунро до дверей, повернувся в наш кабiнет. – Як гадаете?

– Брудна iсторiя, – задумався я.

– Атож. І пiдгрунтям тут слугуе шантаж, або я дуже помиляюся.

– І хто шантажист?

– Не iнакше, як та тварюка, що живе в единiй затишнiй кiмнатi котеджу та тримае в себе ту фотографiю на камiнi.

Чесне слово, Ватсоне, е щось захоплююче в цьому мертвотному обличчi за вiкном, i я б дуже не хотiв пропустити цей випадок.

– Маете якусь гiпотезу?

– Поки що тiльки першу тезу. Але буду дуже здивований, якщо вона виявиться хибною. У котеджi живе перший чоловiк цiеi жiнки.

– Чому ви так вирiшили?

– А чим iще можна пояснити ii шалений неспокiй, аби туди не увiйшов другий? Факти, як вважаю, складаються приблизно так. Жiнка виходить в Америцi замiж.