Загублений світ

Однак там сказано ось що: «Я категорично заперечую проти неприйнятного та наддогматичного твердження, нiби кожен окремий iндивiд е мiкрокосмом, що мае iсторично сформовану будову органiзму, яка виробляеться поступово, впродовж багатьох поколiнь». Чи не вважаете Ви за потрiбне в зв’язку з останнiми дослiдженнями в цiй царинi внести деякi правки в свою точку зору? Чи немае в нiй якоiсь натяжки? Будьте ласкавi прийняти мене, позаяк менi вкрай важливо вирiшити це питання, а деякi думки, що виникли у мене, можна розвинути лише в особистiй бесiдi.

З Вашого дозволу, буду мати честь вiдвiдати Вас пiслязавтра (в середу) об одинадцятiй годинi ранку. Залишаюся, сер, Вашим покiрним слугою, котрий Вас дуже поважае,

    Едвард Д. Мелоун».

– Ну, як? – переможно спитав я.

– Що ж, якщо ваша совiсть не протестуе…

– Вона менi нiколи не зраджувала.

– А що ви намiряетесь робити далi?

– Пiду до нього. Менi б тiльки пробратися до його кабiнету, а там допетраю, як дiяти.

Можливо, навiть доведеться щиросердно в усьому покаятися. Якщо в ньому е спортивна жилка, я йому лише вгоджу цим.

– Вгодите? Стережiться, щоб вiн сам не вгодив у вас чимось важким. Раджу одягти кольчугу або американський футбольний костюм. Ну, бувайте здоровi. Вiдповiдь буде чекати вас тут у середу вранцi, якщо лише вiн схоче вiдповiсти. Це лютий, небезпечний звiр, предмет загальноi неприязнi та посмiховисько для студентiв, оскiльки вони не бояться його дражнити. Для вас, мабуть, було б краще, якби ви нiколи про нього не чули.

Роздiл 3. Це цiлком неможлива людина

Застереженням чи сподiванням мого приятеля справдитися не довелося. Коли я зайшов до нього в середу, мене чекав лист iз кенсингтонським штемпелем. Адреса була надряпана почерком, схожим на колючий дрiт.

Змiст листа був наступний:

««Енмор-парк, Кенсингтон.

Сер! Я одержав Вашого листа, в якому Ви запевняете мене, що пiдтримуете мою точку зору, яка, втiм, не потребуе нiчиеi пiдтримки.

Згадуючи мою теорiю з приводу дарвiнiзму, Ви взяли на себе смiливiсть вжити слово ««припущення». Вважаю за необхiдне зазначити, що в цьому контекстi воно е до певноi мiри образливим. Утiм, змiст Вашого листа переконуе мене, що Вас можна звинуватити швидше в невiгластвi та безтактностi, нiж у якихось лихих намiрах, а тому це минеться Вам безкарно. Ви цитуете вихоплену з моеi доповiдi фразу i, мабуть, не зовсiм тямите ii.