Загублений світ

Загублений свiт

Arthur Conan Doyle

Істини

«Загублений свiт» (1912) – роман вiдомого англiйського письменника Артура Конан Дойла (1859—1930), який вiдкривае цикл творiв про професора Челленджера – людину непересiчну в усiх вiдношеннях. Четвiрка смiливцiв – молодий журналiст Мелоун, професори Челленджер та Саммерлi й професiйний мисливець лорд Рокстон – вирушае на пошуки загубленого свiту в джунглi Пiвденноi Америки. Сила-силенна пригод, страшних небезпек i знахiдок чекають героiв на iхньому шляху.

iм доведеться мобiлiзувати усi своi сили та розум, щоб вижити й повернутися у цивiлiзований свiт…

Також до виданнi увiйшли повiстi А. Конан Дойла «Коли Земля зойкнула» та «Дезiнтеграцiйна машина».

Артур Конан Дойл

Загублений свiт

Загублений свiт

Роздiл 1. Героiзм – навколо нас

Пан Гангертон, батько моеi Гледiс, вирiзнявся неймовiрною безтактнiстю i був схожий на старого какаду, що розпушив пiр’я, правда, вельми приязного, але схильного займатися хiба що самим собою.

Якщо щось i могло вiдштовхнути мене вiд Гледiс, то лише запекле небажання мати такого тестя. Я переконаний, що моi вiзити до «Каштанiв» тричi на тиждень пан Гангертон приписував винятково цiнностi свого товариства й особливо своiх мiркувань про бiметалiзм – питання, в якому вiн вважав себе великим знавцем.

Того вечора я бiльше часу вислуховував його монотонну балаканину про падiння вартостi срiбла, знецiнення грошовоi одиницi, девальвацiю рупii та про необхiднiсть встановлення правильноi фiнансовоi системи.

– Уявiть собi, що раптом знадобиться негайна й одночасна оплата всiх боргiв на свiтi! – вигукнув вiн слабеньким, але сповненим жаху голосом. – Що тодi буде за iснуючоi системи?

Як i слiд було очiкувати, я сказав, що в такому разi менi загрожуе банкрутство, але пан Гангертон залишився невдоволеним такою вiдповiддю. Вiн схопився з крiсла, вичитав менi за мою повсякчасну легковажнiсть, яка позбавляе його можливостi обмiрковувати зi мною серйознi питання, i вибiг iз кiмнати переодягатися до масонських зборiв.

Нарештi я залишився наодинцi з Гледiс! Хвилина, вiд якоi залежала моя подальша доля, настала. Весь цей вечiр я почувався так, як почуваеться солдат, чекаючи сигналу до бурхливоi атаки, коли надiю на перемогу в його душi витiсняе страх перед поразкою.

Гледiс сидiла бiля вiкна, i ii гордовитий тонкий профiль чiтко вимальовувався на тлi малиновоi фiранки.