Вампір із Сассексу (збірник)

А собака? Цiлком природно, бажаючи застосувати отруту, спершу треба випробувати ii дiю на тваринi. Я не передбачав цього, але це дуже змiцнило моi пiдозри. Розумiете? Ваша дружина боялася та пильнувала… І справдi, вона спiймала момент i врятувала життя своiй дитинi. Але вона не наважилася сказати вам правду, адже знала, як ви любите сина й не хотiла розбити ваше серце.

– Джекi!

– Я спостерiгав за ним, коли ви пестили малюка. Його обличчя ясно вiдбивалося в шибцi вiкна. Я побачив ревнощi, такi жорстокi ревнощi, якi менi рiдко доводилося бачити на людському обличчi.

– Мiй Джекi!

– Маете його зрозумiти, мiстере Фергюсон. Найсумнiше те, що це збочена любов, божевiльна любов до вас i, можливо, до покiйноi матерi. Уся душа Джекi сповнена ненавистi до цього чарiвного малюка, чия краса та здоров’я складають такий разючий контраст iз його власною слабкiстю.

– Боже милий! Але ж це неймовiрно…

– Я сказав правду, мадам?

Ледi ридала, сховавши обличчя в подушках.

Тепер вона обернулася до чоловiка.

– Як я могла сказати це тобi, Бобе? Вiдчувала ж, яким це буде ударом для тебе. Тому вважала за краще мовчати та чекати, прагнула, щоб ти дiзнався це якось iнакше. Коли цей джентльмен, котрий, мабуть, е могутнiм чаклуном, написав, що вiн усе знае, я зрадiла…

– Менi здаеться, чотири роки мандрiвки на кораблi пiде на користь Джекi, – видихнув Голмс, пiдводячись iз крiсла. – Один пункт з’ясували, мадам.

Ми чудово розумiемо, що змусило вас пiдняти руку на Джекi. Материнське терпiння також мае межi. Але як ви зважилися залишити дитину в цi останнi два днi?

– Я розповiла мiсiс Мезон! Вона знае.

– Усе збiгаеться. Так я й думав. Менi здаеться, нам час iти, – прошепотiв Голмс.

І ми тихо вийшли з кiмнати.

Фергюсон стояв бiля лiжка, майже задихаючись.

– Хай вирiшують самi.

* * *

У мене збереглася ще одна пам’ятка про цю справу.

Це – лист, який Голмс написав у контору як вiдповiдь на послання, з якого й почалася вся iсторiя. Ось вiн:

«Бейкер-стрит, 21 листопада.

Про вампiрiв.

Сер! У вiдповiдь на Ваш лист вiд 19 листопада повiдомляю, що я зацiкавився справою Вашого клiента мiстера Фергюсона з «Фергюсона» й що вона принесла задовiльнi результати. Дякую за рекомендацiю.

    Висловлюю свою найглибшу пошану,

    Шерлок Голмс».