Здіймання. Саксайуаман. Осколок вічності

Його могутнiсть… Господарi землi… ну i нiсенiтницi нам вкладають в нашi незмiцнiлi розуми. Хто ми такi? Просто пiщинки. Хоча деякi вже починають це розумiти. Я ж не один тут сиджу. І хоча здебiльшого це люди похилого вiку, яка рiзниця. Головне, що я не самотнiй у своiх подумах».

Хоча променi вже не висвiтлювали палубу, його м'яке свiтло цiлком дозволяло читати, i Матвiй знову взяв у руки словник, який вiдклав на час милування сходом сонця. Пiвгодини потому вдивлятися в книгу все ж таки стало важко, i вiн вирiшив провiдати Лiнду.

У каютi дiвчини не виявилося, i Матвiй попрямував до плавального басейну, де вона полюбляла проводити вечiрнi години. Басейн теж знаходився на верхнiй палубi, звiдки нещодавно спустився Матвiй, але тiльки на кормi судна, i щоб дiстатися туди, йому знадобилося не менше п'ятнадцяти хвилин. З наближенням стали чутнi сплески води й захопленi крики вiдпочивальникiв. В цей час нестачi у вiдвiдувачах не було, як, втiм, i в iнших розважальних мiсцях.

Оскiльки басейн знаходився на вiдкритiй палубi, а прохолодний океанський нiчний циклон огорнув судно своеi прохолодою, багато туристiв волiли нiжитися в теплiй водi. Матвiй не вiдразу помiтив Лiнду i тому вирiшив присiсти бiля барноi стiйки неподалiк. Замовивши склянку апельсинового соку, вiн почав спостерiгати за вiдвiдувачами, намагаючись вiдшукати подругу. Незабаром вiн помiтив, що дiвчина виходить з басейну. Лiнда теж побачила Матвiя i, накинувши на себе рушник, попрямувала до нього.

– Доброго вечора, – почув вiн радiсний голос. – Кого шукаеш?

– Доброго вечора, Лiнда, – встаючи зi стiльця, вiдповiв Матвiй. – Кого менi шукати, крiм тебе? Сiдай. Ти у вiдмiннiй формi.

– Дякую за комплiмент, – посмiхнулася Лiнда, i присунула до себе коктейль, запропонований барменом. – Все сподiваюся i тебе побачити в басейнi без майки, але ти не вiдриваеться вiд своiх словникiв. Може, зараз?

– Не хочу пригортати до себе уваги, – пожартував Матвiй, – до того ж не дуже полюбляю басейни.

А ось в океан пiрнув би прямо зараз, якби пасажирам надавали таку можливiсть.

– Те, що залучиш увагу, це правда, особливо жiночу, – Лiнда посмiхнулася, багатозначно пiднявши брову. – Твое безтурботне вивчення дiалектiв на палубi припиниться через численних прихильниць. Дивись, скiльки красивих дiвчат купаеться.

Лiнда обвела очима територiю басейну, одночасно потягуючи коктейль через трубочку.