Здіймання. Саксайуаман. Осколок вічності

Я можу прийти до неi в скрутну хвилину, коли менi бiльше нема до кого пiти, i вона допоможе мудрою порадою. Я можу попросити ii про допомогу, i вона не вiдмовить, навiть якщо це буде йти всупереч з ii iнтересами. Розумiеш?

– А хiба всього цього недостатньо, щоб хотiти створити сiм'ю? – здивувався iндiанець.

– Нi, Куiдель, цього недостатньо. У всякому разi, для мене. Крiм того, я попросив ii допомогти менi в справi, заради якоi ми приiхали сюди, тому я подвiйно вiдповiдальний за неi. Я повинен був оберiгати ii.

Це з моеi провини вона потрапила в бiду.

З цими словами Матвiй присiв на землю i став оглядати мiсце навколо намету, в пошуках хоч якихось слiдiв.

– Я розумiю, – мовив Куiдель i почав дослiджувати розрiз, зроблений в наметi. – Твою подругу викрали в першiй половинi ночi. Повiр, я б почув щонайменший шум.

– Я теж так вважаю, – вiдповiв Матвiй. – Можу сказати навiть бiльше, по всiй ймовiрностi, це зробили мiсцевi iндiанцi. Навряд чи хтось з приiжджих погодився б нападати вночi зi сторони джунглiв.

Для цього iх необхiдно добре знати. Крiм того, ти казав, що з цього боку знаходяться племена, з якими ворогуе ваше плем'я.

– Так, Матвiй. Напевно, це зробили iндiанцi племенi сурумi. Це викрадення в iх дусi i я вже стикався з подiбним. Вони досвiдченi воiни, а iх плем'я кремезне та могутне. Крiм того, для них вкрасти людину за винагороду або вбити в бою – це гiдна справа, за яку вони отримають повагу серед одноплемiнникiв. Якби не ця обставина, ми б давно уклали з ними мир i жили в злагодi.

Матвiй оцiнювальним поглядом подивився в сторону непрохiдних нетрiв.

– Йти за ними по п'ятах крiзь джунглi – це самогубство, – пiдсумував вiн. – Ти не знаеш, чи не протiкае поблизу якась рiчка? Я знаю, що жодне iндiанське плем'я не селитиметься далеко вiд рiчки.

– Ти правий. Не далеко звiдси протiкае рiчка Пурiо. Їi могутнi води багатi на рибу, тому ii берега стали притулком для багатьох племен, в тому числi й мого.

– Стало бути, мiй слух не обдурив мене минулоi ночi.

Менi здалося, що я чув шум води, хоча не був упевнений в цьому. Я знаю цю рiчку. Тiльки у нас вона називаеться Пурус. Це права притока Амазонки, i ii води подекуди настiльки широченно розливаються, що навiть великi човни можуть ними йти. Нам потрiбно вийти до цiеi рiчки та зв’язати плiт. По водi буде простiше дiстатися до володiнь племенi сурумi.

– Для того щоб побудувати плiт, потрiбно буде зрубати багато дерев, а на це пiде дуже безлiч часу, – заперечив Куiдель.